Перейти до основного змісту
"Як говориться, не дочекалися, тільки останки": у Хмельницькому попрощалися із Олексієм Марцінком

"Як говориться, не дочекалися, тільки останки": у Хмельницькому попрощалися із Олексієм Марцінком

Із 26-річним захисником Олексієм Марцінком попрощалися сьогодні, 22 травня, у Свято-Георгієвському храмі у Хмельницькому. Воїн вважався зниклим безвісти після штурмових дій на Запорізькому напрямку. Особу бійця підтвердили за ДНК-експертизоюЕкспертиза ДНК — це високоточний метод дослідження генетичного матеріалу людини (кров, слина, епітелій) для встановлення спорідненості, ідентифікації особи або виявлення генетичних особливостей. Точність підтвердження батьківства сягає 99,99%, а виключення — 100%..

Про це Суспільному розповів брат військовослужбовця по материнській лінії Назар Шевчук.

"У дитинстві ми були як брати: бували, спорили, бували, дружили. Одним словом — були сім’єю".
Портрет Олексія Марцінка
Портрет Олексія Марцінка, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький

За його словами, брат Олексій з 2014 року говорив рідним, що піде воювати.

"Тільки стукнуло 18 — пішов у антитерористичну операцію (АТОАТО (антитерористична операція) — це комплекс військових та спеціальних заходів, які проводили українські силові структури на сході України з 14 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року для протидії російській агресії та проросійським незаконним збройним формуванням.). Слава Богу, вернувся з АТО. Думали, все буде добре, потихеньку, нормальна сім’я буде".

Він розповів, що у 2021 році сам підписав контракт, а після початку повномасштабного вторгненняПовномасштабне вторгнення Росії в Україну розпочалося 24 лютого 2022 року. на війну пішли четверо чоловіків із їхньої родини.

"Я, батько, мій старший брат і мій дядько. Всі надіялися, що коли прийшла звістка про те, що брат пропав, то він живий, що в полоні або десь поранений. Всі надіялися, що все буде добре. І тут ця звістка. Як говориться, не дочекалися, тільки останки".
Родина, близькі та небайдужі прощаються із Олексієм у Свято-Георгієвському храмі
Родина, близькі та небайдужі прощаються із Олексієм у Свято-Георгієвському храмі, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький

Він розповів, що брат служив у штурмовій бригаді Національної гвардії України у військовій частині 3017 та виконував бойові завдання на Запорізькому напрямку.

"Він виконував штурмові дії на Запорізькому напрямку, у селі Роботине. Я, артилерист, у своїй бригаді стояв десь 15 кілометрів від нього, то я прикривав".

За словами Назара, брат навчався на кухаря та "смачно готував", однак вирішив пов’язати життя з військовою службою.

"Я йому казав: краще йди на кухаря, тебе там будуть любити. Але він вирішив інакше. Був на різних посадах: кулеметником, потім снайпером".

Назар Шевчук розповів, у загиблого залишилися дружина та син.

Рідні тримають портрет Олексія над його труною
Рідні тримають портрет Олексія над його труною, 22 травня 2026 року, Хмельницький. Суспільне Хмельницький

Поховали героя на Алеї Слави кладовища Ракове у Хмельницькому.

Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.

Топ дня
Вибір редакції
На початок