У Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї представили міжнародну виставку плакатів #StolenMemory#StolenMemory — це масштабна міжнародна кампанія, яку у 2016 році ініціював німецький архів Arolsen Archives. Головна мета проєкту полягає у пошуку родичів колишніх в'язнів нацистських концтаборів, щоб повернути їм особисті речі (так звані ефекти), які нацисти конфіскували під час арештів. Для багатьох сімей ці предмети стають останнім матеріальним слідом про загиблих або зниклих безвісти близьких. ("Викрадена пам’ять"). Проєкт організували Арользен АрхівиАрользен Архів (Arolsen Archives) — це найбільший у світі міжнародний центр документації про переслідування націонал-соціалістичним режимом. Він розташований у місті Бад-Арользен, Німеччина і містить понад 30 мільйонів оригінальних документів, які стосуються жертв концтаборів, гетто, примусової праці та переміщених осіб (Displaced Persons) під час Другої світової війни. Німеччини спільно з освітнім центром "Простір толерантності".
Виставка висвітлює історії українців, які перебували в концентраційних таборахКонцентраційні табори — це місця масового ув'язнення та ізоляції цивільних або військовополонених, характерні для тоталітарних режимів. Вони використовувалися для політичних репресій, примусової праці або знищення людей. Найбільшого масштабу набули в нацистській Німеччині (бл. 5 тис. таборів) та СРСР (система ГУЛАГ)., та демонструє їхні особисті речі, вилучені під час арешту. Завдяки проєкту та роботі волонтерів з різних країн Європи ці речі вдається повернути родичам колишніх в’язнів. У перший день експозицію відвідали близько 50 людей.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла координаторка виставки Лариса Дяків.
"В Арользен Архівах зберігається одна колекція не документів, а речей людей, які перебували в концтаборах НоєнгаммеНоєнгамме (нім. Neuengamme) — найбільший концентраційний табір на північному заході Німеччини в однойменному районі Гамбурга, що функціонував з 1938 до 1945 року. і Дахауахау — це перший нацистський концентраційний табір, створений у березні 1933 року поблизу однойменного міста в Баварії, неподалік від Мюнхена. Він став прототипом та «моделлю» для побудови всіх інших таборів смерті Третього Рейху.. Ми намагаємося знайти рідних людей, яким належали ці речі. Багато з них походять з України".
Лариса Дяків пояснила, що годинники, обручки, світлини та інше — це власні речі, які забирали німецькі націонал-соціалістиНімецькі націонал-соціалісти (нацисти) — це представники ультраправої тоталітарної політичної ідеології (нацизму), що керували Німеччиною у 1933–1945 роках. Їхня партія (НСДАП) на чолі з Адольфом Гітлером побудувала людиноненависницьку диктатуру, розв'язала Другу світову війну та вчинила Голокост. у в’язнів концтаборів за часів Другої Світової війниДру́га світова́ війна́ — глобальний збройний конфлікт, що тривав від 1 вересня 1939 року до 2 вересня 1945 року. У війні взяло участь понад 60 країн, зокрема всі великі держави, які утворили два протилежні військові табори: блок країн Осі та антигітлерівську коаліцію («союзники»).. Це історії українців, які за часів Другої світової війни були вивезені на примусові роботи до Німеччини і чиї особисті речі досі зберігаються в німецьких архівах. Серед них є й годинник Михайла Кістенко з Хмельницької області, говорить координаторка.
"Михайло Кістенко, який народився 16 лютого 1915 року в Кутищі, працював у Швабмюнхені. Від листопада 1942 року його було взято під варту. Він перебував в Аугсбурзькій виправній колонії. Ймовірно, цей Михайло Кістенко може бути ідентичним до Михайла Кіфтенка або Кітченка — усе залежить від того, як правильно прочитати прізвище німецькою мовою. Також він міг народитися в 1915 році в Кутищі, але в документах зазначено Вінницьку область. Водночас відомо, що у Вінницькій області є лише Великі Кутища. Можливо, тут нам вдасться знайти нові сліди".
За словами координаторки, Михайло був одружений, мав дитину і працював кухарем. Спочатку він перебував в концтаборі Дахау, згодом його перевели в Ноєнгамме. Подальша доля чоловіка невідома. Наразі організатори проєкту розшукують його рідних.
"Його кишеньковий годинник чекає на повернення рідним. Ми звертаємося до волонтерів і молоді з проханням допомогти знайти його родину. Це відбувається завдяки кропіткій роботі волонтерів, науковців-істориків та журналістів. Необхідно обов’язково поєднувати ці імена з архівними документами. Це дуже складна й тривала робота. Хочу зазначити, що з України в нас є трохи більше ніж 60 таких конвертів".
Як розповіла заступниця директора обласного краєзнавчого музею Наталія Мовчан, Арользен Архіви нині зберігають близько 2000 конвертів з особистими речами в’язнів з різних країн Європи. На виставці представили 21 плакат. Серед них — п’ять плакатів під заголовком "Знайдені", які розповідають історії в’язнів, чиї речі вже вдалося повернути родичам, та п’ять плакатів із заголовком "Розшукуються", де представлені особисті речі українців, які досі очікують на повернення рідним.
"Зібрання містить документи про різні групи жертв нацистського режимуНацистський режим (1933–1945) — це тоталітарна, расистська та антисемітська диктатура в Німеччині під керівництвом Адольфа Гітлера та НСДАП. Він базувався на ідеології націонал-соціалізму, прагнув світового панування, відзначався жорстоким терором, культом особи, мілітаризмом та здійснював системний геноцид, зокрема Голокост. та є важливим джерелом знань про події Другої світової війни. Експозицію вже представили в багатьох містах Європи, а нині вона подорожує Україною".
Координаторка виставки в Україні Лариса Дяків зазначила, що дізнатися більше про історії в’язнів концентраційних таборів та їхні особисті речі можна за QR-кодами, розміщеними на плакатах, а також на сайтах Арользен Архів та StolenMemory (Сто́лен Мемірі).
"Цих людей уже немає серед живих. Але, можливо, є їхні діти та онуки, які зберігають пам’ять про них. Для них повернення цієї речі може стати відновленням зв’язку з людиною, яку вони втратили багато років тому".
За словами координаторки, проєкт фінансується коштом Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина. Триватиме виставка до 2 червня.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
