Почався другий рік, відколи загинув військовий на псевдо "Норберт" Олексій Нібак із Сумщини. Його дружина, хмельничанка Руслана Нібак досі не вірить, що його немає.
Познайомилися вони навесні 2023 року, розповіла жінка Суспільне Хмельницький.
"Ми познайомилися в березні 2023. У чоловіка саме була відпустка декілька днів. Так випадково вийшло, що ми зустрілися. Напевно, це було кохання з першого погляду".
Восени того ж року Олексій Нібак із Сумщини, військова частина якого розташовувалася в Хмельницькому, зробив пропозицію Руслані. У Краматорську, де тоді служив.
"Це була проста пропозиція, але я точно знала, мені не важливо було — чи це велика подія чи ні, я точно знала, що хочу бути з цим чоловіком. Мені було з ним просто комфортно. Я, напевно, одразу відчула, що це моя людина".
Мріяли про дитину, згадує Руслана. Два роки тому, у травні, дізналися, що в них народиться дівчинка.
"Він щасливий був, завжди хотів дитинку. Головне — був готовий до цього. Я бачила, що з цією людиною не страшно".
Зі слів Руслани, Олексій був поряд, коли на світ з’явилася дитина.
"Чоловік тоді якраз відпросився, він був зі мною на пологах. Спочатку йому донечку виклали на груди. Він був дуже щасливий".
Дівчинку назвали Олівією, вона схожа на них обох. Руслана розповіла, в неї з чоловіком також були спільні риси.
"Тітка його казала, що ми дуже схожі. Каже: якщо схожі — значить будуть щасливі. Ми з ним були щасливі, але, на жаль, недовго".
У березні 2025 чоловік вкотре поїхав на завдання.
"Я точно не знаю, на яких напрямках був, тому що він ніколи не казав. Не хотів, щоб ми хвилювалися, казав: "Усе добре". 20 квітня він зранку написав, що я дуже сильно люблю вас, тебе і нашу Бусіночку. І це було останнє повідомлення".
Того дня військовий Олексій Нібак з псевдо "Норберт" загинув у Курській області РФ від кульового поранення. Донька, зі слів Руслани, знає, що батька не стало.
"Ми приходимо на кладовище, до банерів. Вона знає, що це тато. І важко, коли ми проїжджаємо біля цвинтаря, або бачить якийсь банер і каже: "Тато". Вона маленька, але вже розуміє".
Руслана Нібак розповіла, що спільних фотографій у неї не менше трьох сотень.
"Фотографуватися чоловік не дуже любив, а я любила ці моменти зберігати. І дуже багато фото і з хрестин, і з повсякденного життя, і з подорожей. Фото багато, але зараз це лише спогади".
Зберігає Руслана і військовий кітель чоловіка.
"Це єдине, напевно, що збереглося. І це для мене дуже важливий одяг. Це – пам'ять, я відчуваю, що він поруч".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
