Оперу "Марія" композитора з Поділля Михайла Завадського уперше в Україні поставлять на сцені Хмельницької обласної філармонії. Це вдасться завдяки тому, що диригентка з Хмельниччини Анастасія Врублевська отримала президентський грант на реалізацію мистецького проєкту. Його сума становить 444 тисячі 380 гривень.
Про шлях до цієї ідеї та значення проєкту для української музики Анастасія Врублевська розповіла в етері Українського Радіо Хмельницького.
Розкажіть про свій шлях у диригуванні.
Я народилася в Кам’янці-Подільському, закінчила Хмельницьке музичне училище. Після цього продовжила навчання в Одеській національній музичній академії, а згодом — у Краківській. Нині працюю в різних країнах Європи, зокрема, Німеччині, Бельгії, Польщі, Італії. Водночас реалізовую проєкти й в Україні. Зараз проживаю у Варшаві (Польща).
Основою вашого проєкту стала опера "Марія" Михайла Завадського. Ви розповідали, що все почалося з невеликої випадковості — знайденої в архіві вокальної збірки. Як саме це сталося, яку роль ця знахідка відіграла?
Я йшла до цієї мрії довго, тому що постановка цієї опери — це один із фінальних етапів великої роботи. Цей грант було подано на співпрацю з Хмельницькою обласною філармонією. І я впевнена, що це дасть дуже гарний результат. Загалом команда філармонії фактично є співавтором цього великого проєкту. Декілька років тому, випадково, шукаючи хоч якісь ноти композиторів Поділля, я знайшла вокальну збірку Михайла Завадського в Національній бібліотеці Польщі.
Скажу до контексту, що ми шукаємо ці твори, тому що у нас друкованих або електронних варіантів музичної спадщини наших композиторів немає "на руках", якщо є, то в дуже малих кількостях. І вдалося знайти величезний пласт музики, нот композиторів Поділля, серед яких була й ця збірка Михайла Завадського. Про самого композитора не було відомо практично нічого, так само як і про цей твір. Ця збірка була підписана як "Марія. Українська повість", тобто за назвою твору це була просто вокальна збірка. Я почала її досліджувати. Виявилося, що це не просто вокальна збірка, а повноцінна опера, яка була незавершена.
Минулого року завдяки стипендії Gaude Polonia Narodowe Centrum Kultury вам вдалося створити оркестрування цієї опери та глибше дослідити архівні матеріали про життя і творчість Михайла Завадського. Що саме дізналися?
Михайло Завадський народився в селі Михалківці. Його життя було пов'язане також з Києвом, де він навчався і працював. Окрім того, він навчався у Варшаві та Відні, багато концертував, але в останні роки життя повернувся на Батьківщину, на Хмельниччину, де проживав і творив. Тобто це наш земляк, який мав насичене життя, але водночас залишався пов’язаним із Поділлям. Мені стало цікаво шукати відомості про нього також у польських джерелах.
Розкручуючи цей клубок, я знайшла, звідки взагалі пішли ці відомості. Вони походять з "Енциклопедії україністики", яка була видана в Парижі в кінці XIX століття. У цій енциклопедії згадуються видатні українські діячі, однак її метою не було повне висвітлення життя чи біографій митців, а лише коротка згадка. Це пов’язано з тим, що вона створювалася в еміграції, коли українці за кордоном намагалися зберегти хоча б мінімальні відомості, які не були б знищені Російською імперією.
В архівах польських бібліотек я знайшла великі статті про Михайла Завадського, зокрема, в тогочасних газетах і журналах, які свідчать про його неймовірну популярність на той час. Є навіть такий вираз про нього: "від Бугу до Дніпра, всюди, де було фортепіано, знайдеш твори Міхала", тобто Михайла Завадського. Його називають третьою нотою до Шопена і Манюшко. Тобто він був настільки популярним, що не було, здається, взагалі салону, дому чи концертного залу, де хоча б раз не виконували твори Михайла Завадського. І з плином часу ми про нього нічого не знаємо. Постає питання, як так могло статися.
Чому творчість Михайла Завадського була забута?
Процес, який зараз відбувається, тобто повернення Україні нашої національної культурної самоідентичності, полягає в тому, щоб повернути до виконання тих митців, які з певних причин були забуті. У випадку Михайла Завадського, то він опинився між "двома забуттями", тому що з одного боку Російська імперія ігнорувала його постать як представника української тематики. З іншого — польська культура, попри його присутність у ній, сприймала його як представника української частини і відсувала на маргінес, формуючи образ провінційного композитора.
Так постать Михайла Завадського опинилася між "двох вогнів" і поступово була забута. Саме тому для нас так важливо повернути до пам’яті своє: того композитора і ту музику, які були відомими і важливими. Адже Михайло Завадський є надзвичайно плідним у своїй фортепіанній музиці, робив відкриття, якими ми можемо пишатися, крім того, проявив себе також в оперному жанрі.
Якою буде постановки опери "Марія"?
Звісно, сучасному глядачеві у XXI столітті важливо бачити оперу в актуальному вигляді. Протягом багатьох років українській опері нав’язувалися кліше "шароварщини". Це робилося цілеспрямовано, аби закріпити за українським мистецтвом і культурою простакуватий образ. Тому сучасний глядач очікує побачити постановку, яка буде актуальною для нього.
Хто працюватиме разом із вами над цим проєктом?
Я надзвичайно вдячна, що на мою ідею відгукнувся директор Хмельницької обласної філармонії Тарас Малик. Будемо працювати разом із режисеркою Юлією Алєксєєвою та її командою, до якої входить балетмейстер, спеціалісти зі світла, костюмів, сценографи. Це велика професійна команда.
Оперу "Марія" вперше поставлять на сцені Хмельницької обласної філармонії, чому цього не зроблять, наприклад, у Києві?
Це важливо не лише з огляду на те, що Михайло Завадський є нашим земляком, тобто прем’єра відбудеться на його Батьківщині. Я впевнена, що це була мрія композитора, яка здійснилася крізь століття. Водночас це важливо і з іншої причини: сучасне бачення культури полягає в розвитку регіонів. Україна, на щастя, позбувається централізованого мислення, тобто, коли всі великі події мають відбуватися тільки у столиці. Я вважаю, що майбутнє розвитку культури України — за розвитком регіонів.
Коли орієнтовно відбудеться прем’єра опери "Марія"?
Прем'єру плануємо на 1 жовтня, коли відзначають Міжнародний день музики.
Авторка: Інна Ніколаєва.
