Сьогодні, 6 квітня, у Хмельницькому Свято-Георгївському храмі попрощалися з двома загиблими воїнами 37-річним Андрієм Семенюком та 53-річним Віталієм П’ятаком.
За словами Наталії Лозінської, подруги матері Андрія Семенюка, вона знала його з 15 років.
"Андрій Семенюк був дуже світлою, доброю та чуйною дитиною. Для нього мама була цілим світом, і він так само був усім для неї".
Наталія Лозінська зазначила, що Андрій Семенюк служив у 116-й окремій механізованій бригаді та 53-му окремому стрілецькому батальйоні. Свій останній бій він прийняв на Донеччині.
"З 17 листопада 2024 року Андрія вважали безвісти зниклим. Ми всі сподівалися, що він живий і перебуває в полоні. Проте через рік і чотири місяці прийшла страшна звістка. Для матері він був єдиним сином — більше у неї нікого немає".
Колишня цивільна дружина Віталія П'ятака, Ольга Дудник, розповіла, що до повномасштабного вторгнення він торгував на речовому ринку.
"Він ніколи нікому не відмовляв і завжди приходив на допомогу. Був дуже доброю людиною".
За словами Ольги Дудник, Віталія П’ятака мобілізували у липні 2025 року. Він служив у 160-й окремій механізованій бригаді та загинув 30 березня 2026 року поблизу села Вербове на Дніпропетровщині. У Віталія П’ятака залишилися донька і мати.
Обох воїнів поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
