Сьогодні, 3 квітня, у Хмельницькому відбулася 191 акція "Поверніть героїв з полону. Знайдіть безвісти зниклих". Цього разу вона мовчазна. До акції долучилися понад сотня людей, переважно родичі військових, які перебувають у російському полоні або вважаються зниклими безвісти.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла співкоординаторка акції Оксана Вітошинська.
За її словами, акція відбулася у мовчазному форматі. Родини зниклих безвісти та полонених військових очікують на великодній обмін.
"Наскільки це правдива інформація — сподіваємося, всі чекаємо. Під час останнього обміну з полону повернувся військовий із Хмельницького, з нашої спільноти. Ми очікуємо на нього, спілкувалися з його дружиною — вони також сподіваються, що він буде вже в Хмельницькому на Великдень, на свято".
Учасник акції Віталій розповів, приїхав на 191-шу мирну акцію "Поверніть героїв з полону, знайдіть безвісти зниклих" із села Немичинці. Понад рік він разом із двома синами чекає на звістку про третього сина і брата — 34-річного Миколу. Той зник безвісти 27 листопада 2024 року під Бахмутом.
"Його поранили, але не змогли евакуювати. Коли згодом повернулися — його вже не було. Ні тіла, ні сина".
Олена чекає на свого чоловіка Октая. Жінка зазначила, він служив у війську з 2017 року та зник безвісти на Куп’янському напрямку у жовтні 2023 року. Відтоді жодної підтвердженої інформації про нього немає.
"Останній зв’язок із ним був 15 жовтня 2023 року, а сповіщення про зникнення надійшло 19 жовтня. Він пішов із групою на бойове завдання. Ми обов’язково дочекаємося його, бо є відчуття, що він живий. Я сподіваюся і вірю, що він повернеться".
Катерина чекає на свого брата — 24-річного Данила. За її словами, він зник безвісти разом із побратимом під час виконання бойового завдання. Після початку повномасштабного вторгнення, каже дівчина, брат не зміг залишатися осторонь і підписав контракт зі Збройними силами України.
"Він навчався у Вінниці й бачив, як ракети пролітали над його технікумом. Я тоді була в Києві й теж це переживала. Він телефонував, хвилювався за мене і за себе та казав: «Я бачив це на власні очі вже вдруге і все одно піду захищати». У нього було внутрішнє відчуття, що він знає, хто він, що він українець і має захищати свою країну".
Учасниця акції Катерина розповіла їхній особливий зв’язок і про те, як переживає його відсутність.
"Мені дуже боляче, бо ми з ним були дуже близькі — як брат і сестра. Ми були ніби близнюки. Кажуть, що близнюки відчувають одне одного, і мені здавалося, що ми теж так відчуваємо. Зараз це дуже важко переживати".
Наступна акція, за словами Оксани Вітошинської, відбудеться 10 квітня.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
