Через повномасштабну війну Росії проти України зросла кількість звернень щодо повернення дітей, вивезених за кордон, а також стягнення аліментів із батьків, які проживають в інших державах. В Україні, зокрема й на Хмельниччині, ці питання регулюються міжнародними конвенціями та національним законодавством.
Про це Суспільному розповів начальник управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрій Луков.
Чому це актуально зараз
За словами Андрія Лукова, відповідно до Сімейного кодексу України, батьки мають рівні права та обов’язки щодо виховання дитини і визначення її місця проживання. Якщо домовитися не вдається, спір вирішується виключно в судовому порядку.
Водночас після початку повномасштабного вторгнення значна кількість дітей виїхалаСпрощення правил виїзду дітей за кордон на початку повномасштабної війни було запроваджено Постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 1 березня 2022 року.Цей документ вніс зміни до базових "Правил перетинання державного кордону громадянами України", затверджених Постановою КМУ № 57 від 27 січня 1995 року. за межі України разом з одним із батьків. У таких випадках, якщо інший з батьків вважає, що його право на спілкування або участь у вихованні порушене, застосовуються норми Гаазької конвенції 1980 рокуЦе Гаазька конвенція про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей. Вона спрямована на захист дітей від наслідків їхнього незаконного переміщення або утримування за кордоном одним із батьків. про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей, учасницею якої Україна є з 2006 року, пояснив начальник.
Повернення дітей та право на спілкування
Конвенція передбачає два механізми, зазначив представник МінʼЮсту:
- сприяння поверненню дитини до країни її постійного проживання;
- сприяння доступу до дитини та спілкування з нею.
Заяви подаються через центральні органи держав — учасниць Конвенції. В Україні їх розгляд та виконання забезпечує Міністерство юстиції через міжрегіональні управління, пояснив Андрій Луков.
За його словами, звернутися можна:
- особисто;
- поштою;
- попередньо — електронною поштою для перевірки правильності заповнення.
Подати заяву може мати або батько, які мають право опіки над дитиною. Заява подається лише щодо дітей віком до 16 років і, як правило, не пізніше ніж через рік з моменту вивезення дитини за кордон, зазначив начальник.
До заяви додають:
- копію свідоцтва про народження дитини;
- документи, що підтверджують право опіки;
- фотокартку дитини;
- докази постійного проживання дитини в Україні (довідка зі школи, дитсадка, гуртків тощо);
- за наявності — інформацію про місце перебування дитини за кордоном.
Після подання:
- Міжрегіональне управління перевіряє заяву;
- Документи перекладають мовою країни, де перебуває дитина;
- Пакет передають до Міністерства юстиції України;
- Мін’юст направляє його до центрального органу іноземної держави.
За словами представника Мін’юсту Андрія Лукова, першочергово заявникам пропонують медіацію — позасудове врегулювання спору за участі медіатора. Такий підхід дозволяє мінімізувати психологічне навантаження на дитину. У разі відсутності згоди питання вирішується в суді з обов’язковою участю органів опіки та, за потреби, психологів.
Суд може відмовити у поверненні дитини, зокрема, якщо існує серйозний ризик шкоди її фізичному або психічному здоров’ю, або якщо дитина, яка досягла відповідного віку (зазвичай з 11 років), заперечує проти повернення, розповів начальник управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Вплив війни на рішення іноземних судів
Андрій Луков зазначив, що нині іноземні компетентні органи часто відмовляють у поверненні дітей в Україну, посилаючись на безпекову ситуацію через війну. Це не залежить від регіону — аргументом є загальна загроза життю та здоров’ю дітей.
У таких випадках батькам, зі слів начальника, рекомендують використовувати механізм, передбачений статтею 21 КонвенціїСтаття 21 Гаазької конвенції 1980 року регулює право на доступ (спілкування) з дитиною.На відміну від більшості інших статей Конвенції, які стосуються процедури негайного повернення дитини, стаття 21 фокусується на випадках, коли дитина перебуває за кордоном законно (або питання повернення не стоїть), але один із батьків позбавлений можливості бачитися або спілкуватися з нею., — право на спілкування з дитиною.
Стягнення аліментів з-за кордону
Окремо представник Мін’юсту Хмельниччини пояснив механізми стягнення аліментів з батьків, які проживають за кордоном. Для цього застосовуються міжнародні конвенції, зокрема Нью-Йоркська конвенція 1956 рокуНью-Йоркська конвенція 1956 року — це Конвенція про стягнення аліментів за кордоном, прийнята під егідою ООН. Вона була створена для того, щоб спростити процедуру отримання аліментів у випадках, коли стягувач (позивач) та боржник проживають у різних країнах.Для України ця Конвенція є чинною з 19 жовтня 2006 року. та Гаазька конвенція 2007 рокуКонвенція про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного утримання від 23 листопада 2007 року — це сучасний міжнародний договір, який забезпечує швидке та ефективне стягнення аліментів у відносинах між різними державами.Для України ця Конвенція набула чинності 1 листопада 2013 року та є основним інструментом вирішення питань аліментів з країнами ЄС, США та іншими учасницями станом на 2026 рік..
За його словами, якщо вже є рішення українського суду, заявник може звернутися із заявою про його визнання та виконання в іншій державі. Якщо ж рішення немає — можливе подання заяви про встановлення аліментів за міжнародною процедурою.
Водночас заявники мають враховувати, що у разі зміни країни проживання боржника може знадобитися повторне проходження процедури, зокрема подання завірених копій іноземних судових рішень, їх переклад та отримання додаткових довідок. Отримання таких документів і пов’язані з цим витрати покладаються на заявника, розповів Андрій Луков.
Начальник управління судової роботи та міжнародної правової допомоги Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції Андрій Луков порадив перед поданням документів звертатися за попередньою консультацією, щоб уникнути помилок і додаткових витрат.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
