Галина Лучук — колишня вчителька з Хмельниччини. Після травми, яка змусила її залишити вчительську кар’єру, вона присвятила себе походам і за 20 років піднялася на 27 вершин Карпат.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла Галина Лучук.
"Коли я дивлюся на свої фотографії з вершин, саме там я справжній: зі своїми емоціями, відчуттями й усім, що є в мені".
За словами 68-річної Галини Лучук, її шлях до гір розпочався після змін у житті. Отримавши травму у 2002 році, жінка була змушена залишити вчительську кар’єру, якій віддала 30 років свого життя.
"Мені стало важко ходити: була зима, а потрібно було щодня йти на роботу. Нога боліла — після операції я відчуваю її й досі. У нозі залишився шуруп, але він мені лише допомагає підійматися. Хоча багато хто й не вірить, що таке можливо".
Жінка розповіла, що свій перший похід у Карпати здійснила у 2005 році — тоді їй було 48 років. Саме тоді вона вперше піднялася на гору Костел — з цієї вершини й розпочалася її гірська історія.
"Після того я вже не могла зупинитися. Так у мене заведено: щойно зійду з гори — вже наступного дня думаю, куди, якщо Бог дасть сили, здоров’я й гроші, зможу поїхати знову наступного року".
Галина Лучук зазначила, згодом у маршрутах з’явилися Говерла, Боржава, Свидовець. Двічі на одну і ту саму гору Галина не ходить. З її слів, кожна вершина має бути новою.
"Це важка праця й складний підйом, де потрібно пересилити себе. Гори не підкорюються — ти підкорюєш себе: свою лінь і свою нехіть".
Жінка пригадала, що однією з найважчих і водночас найочікуваніших вершин для неї став Піп Іван Чорногірський. Двічі вона була змушена повертатися назад, а з третьої спроби все вдалося.
"До цієї вершини я йшла вісім років і лише торік піднялася на неї — до обсерваторії, де розгорнула прапор України. Це було для мене справжнім, великим підкоренням самої себе".
Галина Лучук розповіла, у гори ходить із різними людьми — часто знаходить компанію через соцмережі — постійної групи не має.
"В інтернеті прочитала оголошення: за два дні вирушаємо в дорогу — їдуть чернівецькі дівчата з якоїсь групи. Я домовилася з ними, хоча це були зовсім незнайомі люди, які з часом стали для мене рідними й близькими".
За її словами, вона підкорювала гори і за межами України — в Румунії. Один із найскладніших маршрутів у Мармаросах вона пройшла без підготовки — 18 кілометрів за день.
"Я проходила всі Карпати в кімнатних тапках або галошах. Без рюкзака, без спеціальної термобілизни, у кімнатних тапках, а сумку, яку мені дівчата зав’язали на плечі, обмотали так, ніби рюкзаком. Ось так я добиралася".
Галина Лучук зазначила, що поза горами захоплюється вирощуванням вазонів, доглядає за квітами та вишиває картини. За її словами, вона активно користується соцмережами, ділиться там своїми походами й добре знає, хто такі хейтери. Примітно, що критика її не зупиняє.
"Бувало, підіймаєшся на якусь вершину, а тебе вже впізнають: "О, пані Галя! Пані Галя!" Мене вже знають, бо бачать у горах або в інтернеті — знають, що я цікавлюся цим усім".
Авторка: Вікторія Мельник
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
