Сьогодні, 12 грудня, у Хмельницькому попрощалися із військовослужбовцями Олександром Урбаном та Дмитром Посонським. Бійці загинули на початку грудня під час виконання бойових завдань.
Про це Суспільне Хмельницький розповіли рідні та знайомі загиблих.
За словами подруги та куми Ірини, Олександр Урбан понад два з половиною роки воював на Сумському напрямку, приїхавши у відпустку, відсвяткував свій 32 день народження.
"Залишився маленький синочок, 4 місяці. Прям копірочка, таке дитиняточко. Він так його любив. Саша приїхав у відпустку на 10 днів, з рук його не зносив. Дружина казала: "Саш, лиши, бо я буду, він буде на руки проситися". А він його на ручках і все на ручках. 2 грудня в нього було день народження. Ми ще посиділи, відсвяткували і вони ввечері вже поїхали".
Подруга розповіла, що загинув воїн 5 грудня загинув під час виконання бойового завдання.
"Заступив третього на пост і ми вже п’ятого з ним на зв’язок не вийшли. Він ще дружині написав. Вона вже почала його шукать, але він не вийшов на зв’язок".
Олександра Урбана мобілізували на початку повномасштабного вторгнення. Служив він у 17 окремій важкій механізованій бригаді. До служби працював адміністратором в комп’ютерному клубі, пригадав його друг Мирослав.
"Знаю його з своїх 15 років, а йому там трошки більше було. І футбол разом бігали, грали. Вже виросли і так кумом став йому, до цього вже він вирішив, що буду йому кумом".
У Олександра Урбана залишилися мама, брат дружина та двоє синів.
За словами колишнього керівника Дмитра Посонського - Олега, чоловіка мобілізували влітку 2025 року. Перед тим понад вісім років він пропрацював на горіхопереробному підприємстві.
"Дмитро був відповідальною людиною. В нього була можливість і не йти служити, але він відмовився. Зв’язувались коли він ще був на зборах і коли його вже перевели до війська. Голос в нього був зовсім інший, нервував, бо тільки перевели. Він там пробув напевно що з неділю".
Подруга та сусідка Анастасія пригадала, що Дмитро з дитинства для неї був наче старший брат.
"Не рідна людина, але я знала, що в мене завжди є підтримка. Коли потрібна допомога, коли я боялася, бо залишалася часом вдома сама, я знала що можу спуститися на пару поверхів вниз і Дімка завжди допоможе. Найбільшим захопленням в його житті була його донька. Його донечка Мілана. Це Божа дитина і він її неймовірно любив, ціни їй не знав. Вона для нього — це найголовніше, що було у житті. Він ще любив свою дружину Настю".
Загинув герой на Донеччині під час артилерійського обстрілу. У нього залишилися мама, брат, дружина та донька.
Дмитра Посонського та Олександра Урбана поховали на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
