Фантастичне трагікомічне кіно "Ти — космос" режисера й сценариста з Хмельниччини Павла Острікова невдовзі покажуть у всеукраїнському прокаті. Стрічка розповідає історію останнього кохання у Всесвіті, а головну роль у ній виконав актор Володимир Кравчук, родом із Кам’янця-Подільського. Вперше фільм представили торік на міжнародному кінофестивалі в Торонто, після чого він зібрав понад 30 нагород у різних країнах — за найкращий фільм, режисуру та виконання головної ролі. "Ти — космос" також отримав Гран-прі Одеського кінофестивалю. За словами Павла Острікова, відмовився знімати стрічку у Голлівуді, а її виробництво тривало майже десять років.
Про це Суспільне Хмельницький розповів режисер та сценарист Павло Остріков.
З якою метою та з яким настроєм ви приїхали у Хмельницький?
Відверто скажу, я приїхав у Хмельницький із хвилюванням, тому що ми тут презентуємо наш фільм "Ти — космос" своїм землякам. Ця історія про хмельничанина в космосі, і я хвилююсь, як вона буде сприйнята на Батьківщині. Сам я родом з міста Красилів, народився, вчився, дуже теплі спогади в мене з цим містом. Хотілося, щоб хмельничани оцінили кіно, тому я і радію, що ми тут, але і переживаю, як пройде ця прем'єра.
За сценарієм наш герой Андрій Мельник, родом з Хмельницького, і так сталося, що він залишається єдиною людиною у Всесвіті. Виконавець головної ролі Володимир Кравчук, він також родом з Хмельниччини, з Кам’янця-Подільського. Ось, ми обоє родом з Поділля, Тому ми ніби знайшли ось цю спільну мову, побудували діалоги, щоб нам обом не різали вуха, і, здається, знайшли цю синергію.
Розкажіть про що фільм "Ти — космос"?
Фільм "Ти космос" — це історія про останнє кохання у Всесвіті. Історія про далекобійника Андрія Мельника, який вивозить ядерні відходи з Землі на супутник Юпітера Каллісто. Ось такий маршрут, такий рейс займає чотири роки: два роки в одну сторону, два роки назад. І під час цього рейсу вибухає Земля, і він залишається єдиною людиною у Всесвіті. Допоки він не чує по радіо голос француженки, якій потрібна допомога.
І ось тут починається ця історія про двох останніх людей у Всесвіті. Як вони будують свої взаємовідносини, як проживають цей залишок життя. Це не трагедія, це комедійна фантастика, я би назвав. Ми намагалися зробити її цікавою, глибокою і наситити сенсами.
Знаю про те, що ви знімали цей фільм 10 років. Чому так сталося?
Так, ми робили це кіно 10 років, це не було нашою метою. Так вийшло, коли ти робиш фільм про космос. Спочатку здавалося, чому немає в Україні багато фільмів про космос. Зараз ми знаємо — тому що це важко. Ми починали з 2015 року, коли я написав перший драфт сценарію. І мені здавалося, що декілька років, і ось ми вже будемо прем'єритись.
Але насправді, по-перше, були проблеми з фінансуванням. Потім був ковід, ми знімали майже все в 2021 році, і нас зупинило повномасштабне вторгнення росіян. І ми забули про цей проєкт на багато місяців.
Володимир Кравчук з перших днів пішов добровольцем в армію, став на захист України. І багато членів команди також. Але в якийсь момент ми зрозуміли, що залишається не так багато, щоб закінчити фільм. І ми зібралися восени 2022 року, щоб дозняти. І ми це зробили.
На жаль, не приїхала французька акторка, тому що в той момент Росія здійснила перший масований обстріл енергетики. Вона боялась за своє життя, а ми не могли виїхати за кордон. Тому на роль француженки ми взяли українку, але записали французький голос справжньої акторки.
І ще декілька років у нас зайняло створення графіки, тому що це космос, і ми маємо вірити в цей космос. Якщо хоча б один кадр буде неправдоподібний, то вся історія рухне.
А це правда, що американці вам пропонували фінансування фільму, та зйомки в Голлівуді з актором зі світовим ім’ям в головній ролі, але ви відмовились?
Правда. Я пам'ятаю, ми були в Канаді, ми намагалися розповісти цю історію кохання в космосі потенційним продюсерам або ко-продюсерам. І не пам'ятаю, чи це була якась американська студія, який сподобався сценарій, але вони хотіли зробити з головного героя не хмельничанина, а американця. І, звичайно, змінити француженку на когось іншого. Вони думали, якщо це американець, то це має бути китаянка.
І в цей момент я зрозумів, що ця історія не про мене, і я не дуже хочу її розповідати. І навіть ось ця історія, що це може бути знято десь поблизу Голлівуду, вона якось не дуже мене манила. І ми відмовилися. Я дуже радий, що ми це зробили. Вони були готові фінансувати, навіть збільшити в декілька разів наш бюджет. Я пам'ятаю, вони пропонували на головну роль Джилленгола Джейка. Є такий американський актор, але куди йому братися до Володимира Кравчука. На жаль, вони ще тоді не знали, що він буде в кастингу. І я дуже радий, що ми відмовилися.
Як на головну роль потрапив ваш земляк Володимир Кравчук і чи були інші претенденти?
Кастинг на фільм "Ти — космос" був довгим. Тому що ми одразу зрозуміли, що це така "моновистава", має бути головний герой, який тягне на собі весь фільм. Він, майже завжди в кадрі один, окрім робота. Ми намагалися одразу це зрозуміти, тому що це половина успіху фільму. І перші спроби були невдалі.
В нас була неймовірна кастинг-менеджерка Алла Самойленко, яка працювала над багатьма фільмами. І в якийсь момент вона запросила Володимира Кравчука, який мій добрий знайомий. Але я цього не знав, що він буде на кастингу. Коли я побачив його у ролі, у нас було три сцени, які ми пробували — це було щось неймовірне. Це справді вперше в той період я зрозумів, що ці слова написані не так погано, як було раніше.
Тобто їх можна скласти докупи і виходить та емоція, яку я закладав. Ось Володимир дійсно зробив цю емоцію такою, як я уявляв сценарії. І тому це було відразу попадання в сердечко. А те, що ми друзі, допомогло побудувати репетиційний період дуже щільно і дружньо. Я відчував абсолютно підтримку. Я відчував, що ми можемо творити, шукати щось, підбирати якісь слова, якісь такі "родзинки" додавати в діалоги. І я не думаю, що таку синергію можна було б створити з якимись іншим актором.
За сценарієм на космічному кораблі окрім космонавта є ще й робот, який постійно спілкується з героєм. Що це за персонаж і як обирали голос цієї машини?
Робот Максим запрограмований піднімати настрій члену екіпажу, тому що дорога довга і треба, щоб психологічний стан був відповідний. Але через роки співпраці разом всі анекдоти вже були почуті. Взагалі вони стали не смішні. І це просто випробування, додаткове випробування долі героя. І мені здається, це цікаве поєднання двох характерів. Така вічна боротьба між спокоєм і ось цим набридливим роботом.
І це породило багато жартів. Озвучив цього робота актор Леонід Попадько. Він також пішов добровольцем в армію. І мені здається, що це також дуже класний актор. Ми довго шукали голос, бо голос робота може бути абсолютно різний. Це або фальцет, або дуже низький. Чи брати відомого актора, чи навпаки невідомого? І от сам Леонід допоміг знайти той правильний акцент в його голосі.
В якому павільйоні проходили зйомки?
Всі інтер'єрні зйомки пройшли в павільйоні біля метро Лісова. Це в Києві і це околиця Києва. Це були радянські павільйони, які були без опалення. А ми знімали вже в кінці осені. І було дуже сюрреалістично знімати майбутнє в минулому. Але це був такий простір, де ми побудували п'ять модулів. Це були різні кімнати, які є на цьому кораблі.
І в нас була дуже класна команда художників-декораторів на чолі з Владленом Дуденко. Вони всі читають сценарії. Навіть декоратори, які просто мають прибити цвях або дошку, вони всі читають сценарії перед роботою. І це дуже надихає. Ось цей підхід, що немає людини, яка просто так на майданчику. Всі вони горять ідеєю і знають, для чого вони забивають цей цвях.
І це видно в кадрі, що вони справді побудували такий зореліт. Він відчувається українським. Тому що він, можливо, не досконалий, але він зроблений функціонально. Тобто в нього одна задача – перевезти відходи з Землі на звалище космічне і все. І ми хотіли це підкреслити, що це не голлівудське кіно. Це не вилизані біля стіни. Це такий трішки "плацкарт" в космосі.
Перш ніж показати фільм "Ти-космос" українському глядачеві, більше року тому відбулася світова прем’єра за кордоном. Після чого стрічка отримала безліч престижних нагород на міжнародних фестивалях. Розкажіть про це.
Прем'єра фільму відбулася в Торонто у 2024 році, у вересні. І це вперше, коли фільм побачив глядач. Чому так сталося? Тому що це, в принципі, авторське кіно, хоч воно і глядацьке. Мається на увазі, що це кіно робить не продюсер, а він робиться в тандемі з продюсером. Тобто я як режисер і сценарист разом з продюсером хочемо створити комерційне, але цікаве кіно, яке буде цікаве не тільки в прокаті, але також на фестивалях. Де ціниться якась нова кіномова або нові підходи до оповіді.
І ось запрем'єритись на фестивалі класу А, а таких фестивалів небагато, це дуже добре. Тому що воно дає тобі старт, і тебе частіше запрошують на інші фестивалі. На даний момент, мені здається, у нас є вже понад 60 фестивалей і понад 30 нагород. Це в більшості нагороди глядацьких симпатій. І для мене це найкраща нагорода, тому що це люди в залі голосують, яке кіно їм подобається, яке ні. І для мене це супер, бо кіно створюється для глядачів.
Також є нагороди за кращу акторську роботу у Володимира Кравчука. Є за режисуру, за найкращий фільм. І також Гран-прі Одеського міжнародного кінофестивалю, який відбувся два місяці тому. У нас не було стратегії відтягнути на рік наш прокат. На жаль, просто так сталося. У нас не було ресурсу, щоб запустити промокампанію. Але ми тут і зараз, з 20 листопада, кіно буде в прокаті по всій Україні.
Павле, чи є у фільмі якісь відсилання до вашого дитинства, до ваших батьків?
Хоч і здається, що "Ти – космос" – це фільм про майбутнє. Але там дійсно є якісь відсилання до мого минулого. Тому що історія Андрія Мельника частково побудована на історії мого батька, який колись хотів стати мультиплікатором. Він дуже добре створював фігурки з пластиліну, мені здається, майстерно, і з дерева навіть. І завжди хотілося, щоб він це продовжував. Але на це не було або ресурсів, або це було якось не в той час.
І мені було дуже шкода, що ця мрія так і залишилась нереалізованою. Хотілося хоча б в кіно якось це показати. Проговорити навіть з ним цю тему. Також там багато музики, яка оточувала мене з дитинства. Там є Микола Гнатюк, який мені дуже подобається. Дуже шкода, що я не вставив братів Гжегожевських. Але це легенди, яких, мені здається, знають тільки в нашій Хмельницькій області. Це феномен. Це люди, які і досі продовжують співати.
І я пам'ятаю програму "Музичні вітання" на замовлення на обласному телебаченні "Поділля-центр". Це, напевно, звідти я почув пісню "Сестро моя" і багато пісень. Тоді я цього не розумів. Здавалося, що це щось таке дивне для дорослих, вони там замовляють пісні. Але це якраз зародило мою любов до української музики. І тому української музики в "Ти-космос" дуже багато. Цей фільм про усіх нас і він дарує надію, що дуже потрібно у наш час.
Привідкриєте завісу про що буде ваш наступний фільм?
Мій наступний фільм, я не знаю, чи він буде повний чи короткий метр, бо в мене є ідеї і на те, і на те. Короткий метр робити набагато швидше, але не хочеться знову застрягнути в десяти роках, навіть якщо це твій улюблений проєкт.
Повний метр, він буде про професора грецької міфології, який втратив свою дружину, і раптово на землю повертаються давньогрецькі боги. І він розуміє, що якщо боги реальні, значить і міфи правдиві, і це означає, що десь є царство мертвих, і це його шанс повернути дружину. Знайти царство мертвих і повернути свою кохану.
По суті, це історія Орфея та Евридіки, але в наших реаліях. Вона буде говорити на тему втрати і прийняття втрати. Бо мені здається, в кожній українській сім'ї є ось ця втрата і хочеться про неї поговорити, хоча би в кіно.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
