"Книга Надії" — таку назву має книга, яку створила хмельничанка Вікторія Хільченко — голова ГО "Об'єднані разом", задля того, щоб кожен, хто чекає або розшукує зниклого безвісти або військовополоненого, зміг написати свою історію, посилання та закарбувати в пам’яті цей біль.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла авторка книги Вікторія Хільченко.
Юлія наголосила, що чекає на свого чоловіка Артема, той зник безвісти на Запорізькому напрямку у січні 2024 року. Свою історію виклала у "Книзі Надії", в якій рідні безвісти зниклих та військовополонених пишуть про те, щоб хотіли сказати своїм рідним.
"Постійно жити з цими думками, з усім цим тягарем... А ще, коли дитина постійно питає: "Мамо, де мій тато?" — серце розривається. Книга надії — це символ віри кожної нашої родини, надії на те, що навіть через століття її читатимуть і пам’ятатимуть. Що вона збережеться, і наші нащадки перегортатимуть її сторінки, щоб знати: у нашій країні була велика біда, що до нас прийшла війна".
Дружина безвісти зниклого захисника Тетяна зазначила, свій запис у Книзі Надії писали разом з дитиною. Про мрію на найскоріше повернення зниклого безвісти батька та чоловіка Сергія Заліска. Очікують на нього понад 17 місяців.
"20 травня він їхав на позицію. Ми ще встигли поспілкуватися, переписатися й надіслати йому фотографії дитини, щоб він міг їх переглянути. А вже через шість днів прийшло сповіщення — він зник безвісти".
Голова ГО "Об'єднані разом" Вікторія Хільченко розповіла, ідея створення книги надії виникла ще на початку повномасштабного вторгнення. Книга вже налічує понад 40 історій.
"Від простого позивного чи прізвища рідної людини — хтось пише побажання, хтось теплі слова, хтось слова поваги, а хтось — слова очікування, мрії про якнайшвидшу зустріч із близьким. Навіть діти заповнюють цю книгу — у надії й очікуванні, що їхній тато якнайшвидше повернеться додому".
Зі слів координаторки мирної акції "Червона калина" Лесі Камінської, залишити запис у книзі можна кожної суботи у середмісті Хмельницького, під час акції. Свою історію вона також закарбувала у книзі.
"У книзі записано про двох братів, адже обидва зникли безвісти. Ми вписали туди все, що хотіли сказати — наші надії на їхнє повернення, шлях, який уже пройдено в пошуках і розшуках. Коли закінчиться війна, ми разом, плачучи від радості, перегортатимемо сторінки цієї книги, згадуючи ті моменти — але вже не з болем, а з вдячністю й щастям".
Після того як всі охочі заповнять Книгу Надії, зазначила Вікторія Хільченко, її планують передати до музею війни у Києві.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
