29-річний військовий із Дунаєвеччини, що на Хмельниччині, Віктор Михайлов загинув 23 квітня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумщині. У Збройних силах він служив водієм 48-ї Кам’янець-Подільської інженерної бригади, згодом переведений у 82 ОДШБр.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла дружина захисника Людмила Михайлова.
З її слів, Віктор народився 23 серпня 1995 року в смт Дунаївці.
"Перші два роки навчався у місцевій школі, а згодом продовжив освіту в НВК "Морозівська ЗОШ І-ІІІ ст. — ДНЗ", яку закінчив у 2012 році. З дитинства вирізнявся допитливим розумом і особливим захопленням фізикою та математикою. Брав активну участь у численних шкільних олімпіадах, де здобував призові місця.
Жінка зазначила, що після школи Віктор вступив на фізико-математичний факультет КПНУ ім. І. Огієнка.
"Окрім науки, у Віктора було ще чимало захоплень: він займався спортом, грав в американський футбол, пробував свої сили у столярній справі. Особливою пристрастю були автомобілі — він мріяв у майбутньому відкрити власну транспортну справу".
Людмила розповіла, що вони познайомилися на останньому курсі університету.
"Це була любов із першого погляду. Після одруження він працював у рідному краї водієм, розвозив хліб. Родинне життя стало для нього джерелом натхнення й нових мрій. Віктор мав лагідну вдачу, був веселим і життєрадісним. Його друзі та знайомі завжди згадують щиру усмішку, компанійський характер і готовність допомогти. Він цінував справедливість, захищав слабших і вірив у краще майбутнє".
Зі слів дружини захисника, з початком війни Віктор не залишився осторонь.
"Спершу співпрацював як водій від Міністерства оборони, доставляючи боєприпаси, а вже 17 березня вступив до лав Збройних сил України у складі 48-ї Кам’янець-Подільської інженерної бригади. Він служив водієм, виконував найвідповідальніші завдання, пересуваючись на різній техніці. З січня 2025 був переведений у 82 ОДШБр".
Людмила зазначила, що чоловік отримав звання старшого солдата та відзнаку "Учасник бойових дій".
"За три роки він пройшов крізь найгарячіші напрямки — Запорізький, Донецький та Сумський. Попри всі випробування, залишався сильним духом, підтримував побратимів, приносив у їхнє життя маленькі радощі. Його кулінарні здібності й доброта завжди створювали тепло навіть у найважчих умовах. Тварини тягнулися до нього, відчуваючи щире серце".
Жінка пригадала, що 23 квітня 2025 року, виконуючи бойове завдання поблизу села Могриця на Сумщині, Віктор загинув унаслідок атаки ворожих дронів.
"Він віддав своє життя за свободу й незалежність України. Вдома на нього чекали рідні: дружина, мама, сестра та брат. Разом із друзями ми створили петицію про присвоєння Віктору Михайлову найвищої державної нагороди (посмертно), щоб увіковічити його мужність і жертовність".
За словами Людмили Михайлової, чоловік мріяв купити будинок із садом, створити власний бізнес і дарувати щастя своїй сім’ї.
"Його мрії не встигли здійснитися, але життя Віктора стало прикладом любові до України, доброти та незламності".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
