У Хмельницькому Свято-Георгіївському храмі попрощалися із загиблим 36-річним воїном Борисом Захаруком. Чоловік служив у 3 штурмовій бригаді, а загинув 3 липня 2025 року на Луганському напрямку.
Про це Суспільне Хмельницький розповіла рідна сестра героя Олена.
"Навіть на війні, щойно він з’являвся, його одразу називали Позитивом".
Зі слів родички Людмили, військовий родом з Хмельницького. Виріс Борис у багатодітній сім’ї.
Було всього вісім, один брат помер у 2018 році, а тепер і ще один. Він телефонував, ми питаємо: "Борка, як ти?" — "У мене все добре, що ви не бачите?" — "Бачу, бачу, де ти". — "У мене все нормально, не вигадуйте собі". А додому, хоч ми й нечасто приходили, він завжди, щойно ми заходили в хату, одразу обіймав, цілував, цікавився, як ми, що у нас, а потім додавав: "Я радий вас бачити, дякую, що прийшли".
У Хмельницькому Свято-Георгіївському храмі попрощалися із загиблим 36-річним воїном Борисом Захаруком, 14 серпня 2025 року. Суспільне Хмельницький
Людмила зазначила, що Борис Захарук був мобілізованим на початку березня 2025 року. До служби працював різноробочим. Перед тим як вийшов на останнє бойове завдання мав контузію та поранення, але дуже поспішав до своїх побратимів.
"Він казав, що залишиться вдома, відпочине, ще кілька днів перепочине від усього, а потім піде. І справді пробув удома до вечора, а потім знову пішов".
Сестер Олена розповіла що Борис загинув на Луганщині, для їхньої сім’ї це дуже болюча втрата.
"Усі, хто сьогодні прийшли, поважали його просто як дитину — таку, немов даровану Богом. Він завжди допомагав, завжди жартував. Навіть на війні він телефонував, посміхався і жартував, казав: "Прорвемося, все добре". Говорив, що таке життя стало і треба просто воювати".
Борис Захарук не був одружений. У нього залишилися мати, рідні сестри та брати. Поховали героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
