Сьогодні, 11 липня, у Свято-Георгіївському храмі Хмельницького попрощалися з двома загиблими героями — 31-річним Олександром Перевегою та 40-річним Василем Гвоздем. Олександр воював з жовтня 2023 року, загинув у липні 2025 на Покровському напрямку. Василь свій останній бій прийняв 6 червня 2025 року на Донеччині.
Про це Суспільному розповіли рідні загиблих захисників.
Прийшла до Свято-Георгіївського храму попрощатися з Олександром Перевегою його сусідка Олена Прокофьєва. Вона розповіла, що чоловіка виховувала його бабуся.
"Дитина стала сиротою в дуже ранньому віці. Він був хорошою людина. Він був дуже добрим, душа компанії. Дуже довгий час він займався гімнастикою. В нього дуже багато друзів. Поганого слова про нього не можна сказати. Він теж ніколи ні про кого поганого слова не сказав. Він був опорою, надією та підтримкою для бабусі. Вона лише на нього покладалася", — розповіла Олена Прокофьєва.
З Олександром Перевегою воював з 24 жовтня 2023 року його побратим на псевдо "Жук". Розповів, що познайомилися на полігоні в Рівному. Разом служили в 25 окремій повітрянодесантній бригаді.
"Це була проста, надійна, щира та добра людина. Надійний товариш", — розповів "Жук".
Побратим розповів, що загинув Олександр під час виконання бойового завдання на Покровському напрямку.
"FPV-дрон залетів в машину. Їх загинуло двоє", — розповів "Жук".
У чоловіка залишилася бабуся та дідусь. Поховали героя на Алеї Слави у мікрорайоні Ракове в Хмельницькому.
Прийшла до храму попрощатися з однокласником Ольга Січкар. Вона з Василем Гвоздем навчалася з 5 по 9 клас.
"Він був прекрасним, веселим, енергійним. Завжди робив дівчатам компліменти. Ніколи нікого не підводив. Він був ще в АТО. Завжди, коли повертався, то був бадьорий, веселий, енергійний і завжди казав: "Все буде добре. Ми все переможемо", — розповіла Ольга Січкар.
Побратим Володимир Кондратюк воював з Василем понад два роки.
"Прекрасна людина. Збирався їхати у відпустку буквально на днях. Але…", — розповів Володимир Кондратюк.
Василь Гвоздь тимчасово виконував обов’язки командира саперного взводу. Загинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області.
"Він був сапером. З молодими хлопцями він був на передку. Він їх врятував, а сам загинув. Він був за людей, завжди допомагав. Сама чесна, щира людина. Цвіт нашої нації", — розповів Володимир Кондратюк.
У чоловіка залишилася дружина, мати та брат.
Героя поховали на кладовищі в селі Велика Калинівка Хмельницького району, де він народився.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook, Threads та TikTok.
