Завідувача кафедри ботаніки, професора Херсонського державного університету Івана Мойсієнка прийняли у почесні члени Польського ботанічного товариства. Це визнання освітнього доробку вченого і його внеску у збереження природної унікальності Херсонщини.
За процедурою, Іван Іванович мав би приїхати на з’їзд Польського ботанічного товариства, прочитати там лекцію і потім вже отримати нагороду. Але через війну в Україні, професор не зміг вирушити до Польщі. Хоча колеги запрошували його і родину. Він скористався цією пропозицією не для себе, а щоб допомогти аспірантці Надії Скобель, якій польські колеги дали прихисток і роботу. Про спільні проєкт з Варшавським університетом та про онлайн-лекції, які проводить для підтримки природоохоронців, котрі боронять нашу країну, Іван Мойсієнко розповів Суспільному.
Протягом 13 років професор ХДУ та науковці Варшавського університету проводять дослідження у спільних проєктах, а співпрацюють вже всі 20 років. Іван Іванович говорить, що найбільш тісна співпраця склалась з професоркою Варшавського університету Барбарою Суднік-Войциковською та ад'юнктом цього ж університету Івоною Дембіч. За ці роки в 30 експедиціях пані Барбара провела більше ніж рік, і це почесне звання, за словами Івана Мойсієнка, визнання їхньої спільної роботи.
"Основний напрямок наших досліджень - дослідження курганів як осередку, де зберігається цілинний степ. Кургани досліджуються як звичні об’єкти. А от як місця, де ростуть рідкісні види рослин, їх практично ніхто не досліджував. Ми перші в Україні. Три проєкти по курганах зробили так багато, що ми в принципі є зараз лідерами і в Європі, і у світі з вивчення курганів як місць, де зберігається природа. А потім вже перейшли до дослідження городищ старовинних, старих цвинтарів, парків. І такий от напрямок сформувався – пам’яток історії і археології, тобто пам’яток культурної спадщини зі збереженням різноманіття. Такий напрямок цікавий – на стику ботаніки, історії, археології", - розповів Іван Іванович.
Кургани – єдині острови в морі полів, на які не вплинула людина. Дослідженням цих ділянок займались науковці двох країн останнім часом, щоб визначити антропогенний влив на степову рослинність.
"Це вивчення того, як фрагментація і ізоляція, спричинені людиною, впливають на степовий рослинний покрив. Ми використали для цього кургани знову ж як об’єкти, тому що раніше степ був безперервний, а потім поля розорали, і кургани залишилися як острови в морі полів, в антропогенному полі сільськогосподарських полів. Кургани відносно цих полів дуже маленькі, і ми використали методику острівної деогеографії – це дослідження курганів, де показали наявність острівного ефекту. Тобто встановили мінімальний розмір ділянки степу, яка необхідна для збереження", - говорить вчений.
За словами Івана Мойсієнка, результати досліджень публікуються в топових журналах, і це дуже престижно. Зараз Іван Іванович проводить онлайн-лекції на сторінках Української правоохоронної групи, до якої входить. Професор розповідає про маловідомі природні куточки Херсонської області і водночас – збирає кошти, які спрямовуються на підтримку воїнів ЗСУ.
"Призначення цих лекцій багатоцільове – з одного боку збереження тих куточків Херсонщини, які не входять в склад заповідників таких, як Кардашинське болото чи Долина курганів. А з іншого боку - ці гроші йдуть на підтримку природоохоронців, які зараз перебувають на війні. У нас таких досить багато. Це працівники заповідників. Навіть недавно під Херсоном з Кармелюкового поділля загинув колишній директор національного парку. Ми допомагаємо цим підрозділам, купуємо різну амуніцію, прилади", - сказав науковець.
Збирають кошти для потреб ЗСУ й інші представники Української природоохоронної групи – виготовляють вироби з деревини і продають, читають лекції. Все, щоб допомогти працівникам природоохоронних об’єктів, які стали на захист країни, і привернути увагу до природних об’єктів, які можуть зникнути.
Читайте також:
- 196 день війни: хроніка подій в Херсонській області
Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон
Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber
