Щодня на маршрути у Херсоні виходить 27 автобусів і 5 тролейбусів. Це у десятки разів менше, ніж до повномасштабного вторгнення. Маршрути скорочені, рух відбувається лише безпечними ділянками. В яких умовах продовжують працювати перевізники та як добираються у справах містяни – далі.
Поїздки містом — складний та небезпечний квест
За словами жителів Херсона, поїздки громадським транспортом у Херсоні — це складний та небезпечний квест. Аби дістатися необхідної локації, доводиться робити кілька пересадок та багато ходити пішки.
«Дістатися, звичайно важко. Тому що вони ходять до певного місця, а далі ти йдеш пішки. Як мінімум 30-40 хвилин треба тільки, щоб дістатися, куди потрібно. Мені зараз потрібно до батьків, вони живуть в «червоній зоні». Я доїду до кінцевої зупинки, далі пішки 40 хвилин», — говорить Вікторія.
Херсонець Іван також користується громадським транспортом. Чоловік каже, що треба робити десь дві-три пересадки, адже маршрутки не їздять у «червону зону».
«І через це важко, доводиться витрачати по 20-30 грн щоб дістатися тільки в один кінець Херсона. Тролейбуси коли ходять, коли ні. У нас Херсон часто обстріли, тому часто зупиняється рух тролейбусів та маршруток», — каже він.
«Це цілий квест. Шкода водіїв та людей, які їздять, коли кому необхідно кудись доїхати. І дуже боїмося, серце кожного разу стискається», — говорить жителька Херсона Антоніна.
Кількість одиниць громадського транспорту довелось зменшити
Кількість маршрутних автобусів і тролейбусів довелось зменшити, маршрути — скоротити через безпекову ситуацію у місті, говорить директор комунального підприємства «Херсонкомунтранссервіс» Вадим Мельник.
«Все одно ми намагаємося забезпечити перевезення, пересування людей містом. До війни у нас на підприємстві працювало щоденно десь 56 автобусів, плюс 100 автобусів приватних перевізників. Наразі працює 12 автобусів нашого підприємства, близько 15 автобусів ПП. Залишилось діючих дев'ять маршрутів, до війни було більше 20. Ми всі маршрути скоротили, тільки по більш-менш безпечних ділянках пересуваються. Якщо якісь атаки дронів, то ми коригуємо маршрут в оперативному порядку», — розповів він.
За словами директора КП «Херсонкомунтранссервіс», підприємство наразі обслуговує п'ять маршрутів тролейбусів. В середньому за добу п'ять машин щоденно випускають на лінії. До війни було сім маршрутів електротранспорту, виходило вдень близько 30 тролейбусів.
Вадим Мельник говорить, водії та ремонтні бригади працюють в умовах щоденних обстрілів армії РФ. Лише від початку 2026 року були пошкоджені 10 автобусів та 5 тролейбусів, які не підлягають ремонту. Інший транспорт намагаються якнайшвидше відновити та повернути на маршрути.
«Один автобус був пошкоджений в середмісті Херсона лобовою атакою дрона, який пролетів під сітками і влучив в наш автобус. На щастя, водій вчасно зреагував, зупинив, люди вийшли, ніхто не постраждав. Автобус відновлюємо, сподіваємось найближчим часом вийде на рейс. Було багато пошкоджень: лобове скло, водійське та бокове скло, повністю передня частина автобуса обшивки була пошкоджена», — говорить він.
Ще один автобус, каже Вадим Мельник, їхав недалеко від артилерійського обстрілу РФ. У метрах 20 був удар й хвилею зачепило — лобове скло пошкодило. Водночас була наклеєна плівка, тому скло не розлетілося і водій не постраждав.
Водії неодноразово потрапляли під атаки російської армії
За ремонтом свого маршрутного автобуса спостерігає водій Геннадій Якімінков. Чоловік розповідає, неодноразово був під атаками російських військових. Перший раз це було десь три роки тому, коли іздив до Кіндійки. Пригадує, що там на автобус скинули гранату. Людей на той раз поруч не було, а Геннадій отримав поранення двух ніг.
«Вже не пам'ятаю ще скільки: два-три рази точно було, я вже не рахую. Й під "гради» потрапляв, через дронові атаки автобус побитий три-чотири рази. Місяць назад FPV-дрон атакував. В автобус не потрапив, а поруч у дерево. Детектор показував дрон, який летів на автобус. Я їхав по дорозі, в бік намагався уйти. Думав, як від нього втекти. Зупинятись не можна, він би одразу вдарив би», — каже Геннадій.
Під атакою російського безпілотника був і водій тролейбуса Едуард Задорожний. Говорить, це сталося у червні 2026 року.
«Загалом мені пощастило. Дрон я вчасно помітив, він під сіткою летів. Тролейбус зупинив, люди не постраждали. Всі вийшли, а дрон побачив це і вдарив в іншу машину», — розказує водій.
Усі водії, говорить Едуард, працюють у бронезахисті та з детекторами дронів. Також моніторять чати, де фіксують появу безпілотників у різних районах міста. Чоловік одягає бронежилет та шолом, берез детектор дронів та рушає на роботу.
«На мені додатково 25 кілограмів — броник та шолом. Отак і працюємо, в тяжких умовах. Все намагаємося для нашого міста, для наших людей, аби їм було легше. Дивимося на прилад, коли не працює, то їдемо. Як починає працювати, намагаємося висадити пасажирів у безпечне місце, аби їм зберегти життя. Усім страшно. Хочеться в центр проїхатися, по старим маршрутам, але зараз там все розбито», — каже він.
«Коли встигаєш на тролейбус — це просто щастя»
Людмила — одна з пасажирок у Херсоні. Жінка дякує водіям, і говорить, що страшно усім пересуватись містом.
«Дуже вдячні, вони молодці. Небезпека, а вони все рівно працюють, хай бережуть себе. Користуюся по можливості більше маршруткою, бо зараз тролейбуси рідко ходять. Я зараз їздила в ЦНАП по справах. Страшно, а що робить? Далеко йти пішки. Маршрутки немає», — каже вона.
Херсонка Тетяна розказує, що хотілось би частіше користуватися громадським транспортом, але не вдається через обстріли та дронові атаки.
«Коли встигаєш на тролейбус, це просто щастя. Бо приходиться багато часу ходити пішки. Я працюю соціальним робітником, то загалом дуже важко. Ми не можемо вибрати, сідаємо в те, що прийшло першим, що нам доступно. Ми живемо у зоні ризику, й розуміємо, що це таке», — розповіла Тетяна.
«Молитву прочитали й пішли на роботу»
Від початку і до середини жовтня 2026 року внаслідок обстрілів армії РФ були поранені 17 працівників підприємства, двоє загинули, говорить Вадим Мельник. Попри постійну небезпеку, колектив продовжує працювати. Водій маршрутного автобуса Василь Солдаткин каже, попри все людям потрібен транспорт.
«Така праця, вже звик, що на автобус треба подивитьсь. Я не сильно люблю такі речі розказувати, дрони в основному літають, ще буває артилерія. Людей возити ж треба, вони не можуть пересуватися пішки. Вони й так хтозна звідки йдуть, аби дістатись, де є транспорт. Тому й виходить працювати так. Молитву прочитав і пішов на роботу», — каже водій.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
