Під час окупації Херсонщини росіяни почали примусово перебудовувати освітній процес. Окрім захоплення приміщень та заміни підручників, вони тиснули на місцевих освітян. Директорам шкіл, які погоджувалися на співпрацю, обіцяли підвищені зарплати. У разі відмови — погрожували, затримували, допитували та били.
Свідчення двох освітян з лівобережжя, які відхилили вимоги окупаційної влади та яких незаконно утримували росіяни, задокументувала Медійна ініціатива з прав людини.
Їх історії опубліковані на сайті МІПЛ.
Як зустріли війну двоє очільників навчальних закладів на ТОТ
Як пише МІПЛ, Ірина Дубас керувала ліцеєм №3 у Новій Каховці на Херсонщині. На початку війни жінка проходила лікування в онкоцентрі на Київщині. 25 лютого 2022 року Ірина дісталася села Урожайне, а 13 березня повернулася до Нової Каховки, яка на той момент перебувала під російською окупацією.
У статті йдеться, що на лівобережжі Херсонщини опинився й Дмитро — ім'я змінили міркувань безпеки, — який очолював іншу місцеву школу. Попри захоплення території росіянами, директор не хотів залишати навчальний заклад і колектив.
«Я не міг просто взяти і десь виїхати, покинути свою роботу. На мені велика відповідальність», — розказує Дмитро.
Як окупанти схиляли до співпраці
У матеріалі йдеться, що навесні 2022 року незаконна влада почала активно схиляти керівників шкіл і вчителів до співпраці. Педагогів збирали на зустрічі, де переконували продовжувати роботу за російськими освітніми стандартами.
Зокрема, у Новій Каховці директорів запросили на зустріч з на той час керівником окупаційної адміністрації Володимиром Леонтьєвим. Він запропонував їм написати заяви про перехід на російську систему освіти. За словами Ірини Дубас, спочатку представники окупаційної влади обіцяли підвищені зарплати та запевняли, що в шкільній програмі навіть залишиться українська мова. Подібні методи застосовували й до колективу школи, яку очолював Дмитро.
За інформацією МІПЛ, згодом окупанти почали проводити розмови з директорами. Однак ані Ірина Дубас, ані Дмитро не погодилися переводити свої школи на російські освітні стандарти.
«Директор школи №10, який очолив освіту Нової Каховки, викликав нас по одному. Казав: "Якщо ти погодишся, то всі директори підуть за тобою". Я сказала, що я так не зможу», — розповідає Ірина Дубас.
Попри тиск, Ірина та Дмитро намагались зберігати українську освіту
Ірина Дубас готувала ліцей у Новій Каховці до нового навчального року. Заклад уже набрав учнів до перших і десятих класів. Проте окупаційна влада не полишала спроб змусити освітян співпрацювати, інформують у статті.
У серпні 2022 року Дмитру знову зателефонували, аби організувати зустріч із працівниками школи. Директор заздалегідь зібрав колег, видав їм трудові книжки та особові справи й попередив, що окупанти знову намагатимуться переконати їх працювати за російськими правилами.
За словами Дмитра, цього разу від співпраці з окупаційною владою відмовилися всі працівники школи, крім однієї вчительки.
Погрози, затримання та допити Ірини Дубас
Надалі російська влада посилила тиск на директорів шкіл. Зокрема у червні 2022 року до кабінету Ірини Дубас прийшли окупанти в супроводі озброєних військових РФ. Директорці вкотре запропонували перейти на російську систему освіти. У серпні окупанти зняли з будівлі українську символіку. Педагогам заборонили наближатися до школи ближче ніж на 500 метрів, а замки на дверях одразу замінили, пише МІПЛ.
Попри заборону відвідувати заклад, освітяни не припинили підготовку до нового навчального року. Щоб продовжувати роботу, вони збиралися вдома в директорки, йдеться у матеріалі.
Від Дмитра окупаційна представниця «відділу освіти» вимагала передати автобус, яким раніше підвозили дітей із навколишніх сіл. Згодом приміщення навчального закладу почали використовувати військові РФ. Також тиснули й на родини школярів, зокрема, погрожували відібрати дітей.
19 серпня 2022 року російські військові затримали Ірину Дубас: жінку повезли до Нової Каховки. За словами директорки МІПЛ, на кожному з восьми блокпостів російські військові попереджали, щоб її родину не випускали із села Урожайне протягом наступних трьох діб.
У дописі йдеться, що освітянку доправили до відділку поліції, де у камері вже утримували іншу директорку школи та двох старост громад. Їжу та воду затриманим, за словами Ірини, не видавали. Загалом, каже Ірина, з нею провели шість допитів. 23 серпня Ірину Дубас відпустили.
Росіяни двічі затримували директора школи Дмитра
Директора школи Дмитра військові РФ затримували двічі, йдеться у матеріалі. Вперше це сталось 30 жовтня 2022 року у його будинку. Під час обшуку вдома перебували дружина та син. Побачивши, що родина дивиться українські новини, військові пригрозили розстріляти телевізор з автомата. Після цього подружжю зав'язали очі, зв'язали руки пластиковими стяжками та силою заштовхали в БТР.
«За кожне українське слово, яке я говорив, так били, що дихання перекривало», — пригадує чоловік.
Дорогою Дмитра опитували, вимагаючи відповідати лише російською мовою. Водночас його дружину змусили записати пропагандистське відео. Цей запис пізніше показували Дмитру, запевняючи, що дружина «вже підтримує Росію».
Також окупанти вимагали, щоб чоловік назвав учасників АТО, тих, хто має зброю, а також показав порожні будинки в селі. Коли автівка проїхала школу й військові помітили український прапор, Дмитра вдарили та вимали пояснень, чому стяг досі не зняли. Потім чоловіку наказували співати гімн Росії, йдеться у дописі. Крім цього, чоловіка допитували, били й погрожували відрізати пальці на нозі. Того ж дня освітянина і ще трьох затриманих відпустили.
Як інформує МІПЛ, Дмитро залишився в окупації — вдруге росіяни прийшли до нього 21 червня 2023 року. Під час допиту розпитували про його старшого сина, який служить у ЗСУ. Також директора звинуватили у відмові від співпраці та в тому, що він нібито чинить тиск на інших учителів.
Після цього росіяни наказали Дмитру взяти ключі від школи та попрямували разом із ним до закладу. Повернувшись до оселі директора, окупанти змусили його взяти із собою паспорт і біле простирадло.
«Дмитра привезли до річки. На березі росіяни демонстративно перезарядили зброю, націливши її на чоловіка. Йому наказали прив'язати біле простирадло до палиці та змусили йти в напрямку правого берега Дніпра, — йдеться у матеріалі.
Наблизившись до води, Дмитро дізнався від окупантів про мінування затоки. Сильна течія та намокле простирадло ледь не затягнули його на дно, але чоловік зміг дістатися мілини. Він сховався від росіян та дійшов до знайомого, який допоміг йому вийти на зв'язок із дружиною.
Тиск та переслідування після виїзду з тимчасової окупації
За інформацією Медійної ініціативи з прав людини, після звільнення Ірини Дубас окупанти не припиняли спроб схилити її до співпраці. Коли директорка виїхала, їй стало відомо, що росіяни приходили до її дому з обшуком і чекали на її повернення. Також вони продовжували дзвонити їй, вимагаючи виконати обіцянку щодо «відкриття школи», та погрожували.
«Перед кожним 1 вересня, коли у них не запускається освітній процес, вони телефонують», — розповідає Ірина.
Через два дні після евакуації директорка взялася за відновлення роботи ліцею: координувала роботу з педагогами та батьками, підбирала нові кадри та призначала класних керівників.
Іншому директору, Дмитру, після двох викрадень також вдалося виїхати з окупації. Спочатку чоловік був змушений переховуватися. За цей час його дружина домовилася з перевізником. На російських блокпостах під час ретельних перевірок у членів родини сканували телефони, робили фото та знімали відбитки пальців.
Від місцевих жителів, які залишилися в окупації, Дмитро дізнався, що зі школи вивезли майже все нове обладнання, залишили переважно старі меблі. Якийсь час чоловік продовжував дистанційно керувати школою, інформують у МІПЛ.
Раніше ГУР повідомляло, що Росія планує провести 22 жовтня 2026 року о 15:00 «міжнародний телеміст». За оцінкою української розвідки, мета заходу — відвернути увагу від гуманітарної катастрофи в окупованих Олешках на Херсонщині та дискредитувати ЗСУ перед іноземними партнерами.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.


