Перейти до основного змісту
Суд визначив заставу для експрацівниці херсонського училища, яка сприяла незаконному переміщенню семи дітей до Криму

Суд визначив заставу для експрацівниці херсонського училища, яка сприяла незаконному переміщенню семи дітей до Криму

У Києві на судовому засіданні Деснянського районного суду колишній заступниці директора Херсонського професійного училища № 2 Юлії Супрун дозволили вийти під заставу у 998 400 гривень. Жінку обвинувачують у колабораціонізмі та організації незаконного переміщення семи українських дітей до Криму.

Про це на сайті повідомила Медійна ініціатива за права людини.

Після деокупації Херсона подружжя Супрунів переїхало в Бровари на Київщині. Юлію затримали 12 лютого 2025 року й на початку 2026-го скерували справу до суду. Весь цей час обвинувачена перебуває під вартою, йдеться у повідомленні.

За даними МІПЛ, на одному з останніх засідань прокурор подав чергове клопотання про продовження арешту Супрун. Її адвокатка заперечила, адже сторона обвинувачення посилалась на ті самі підстави, що й у попередніх клопотаннях: ризики переховування від суду та слідства, вплив на потерпілих і свідків.

У матеріалі повідомили, що натомість захист і сама Супрун просили суд про цілодобовий домашній арешт або заставу. Обвинувачена зазначила, що вже провела під вартою 18 місяців, сприяла слідству і не виїхала з України. Заявила, що не буде ухилятись від засідань. Згадувала, що має міцні соціальні зв'язки, чоловіка, неповнолітню дитину та місце проживання.

Після наради судді визначили суму застави — 998 400 гривень. У разі її внесення Юлію Супрун зобов'яжуть з'являтись у суді за кожною вимогою, повідомляти про зміну місць проживання і роботи, без дозволу суду не виїжджати з міста, утримуватися від спілкування зі свідками у провадженні, носити електронний засіб контролю та здати на зберігання документи, які дають право на виїзд за кордон, інформує МІПЛ.

«Зі спливом часу підстави, які виправдовували обрання найсуворішого запобіжного заходу, слабшають і потребують дедалі переконливішого обґрунтування. Досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні завершене, справа перебуває на стадії судового розгляду, а тому ризики, пов'язані з можливим впливом обвинуваченої на перебіг розслідування та збирання доказів, об'єктивно зменшилися», — йдеться у рішенні суду.

Крім того, у колегії суддів відбулась заміна, тому Супрун наполягла на тому, щоб розгляд справи розпочали спочатку. Суд погодився й прокурор повторно оголосив обвинувальний акт.

За наявною інформацією, на засіданні 5 жовтня Юлія Супрун сказала, що готова буде виконувати обов'язки, передбачені умовами звільнення з-під варти. Водночас захист просив суд зменшити оголошену суму застави, назвавши її непомірною.

«Сімʼя проживає в орендованому житлі. Мій чоловік не має достатнього майна чи коштів, які б дозволили внести заставу. Майно батьків не може розглядатися як майно чоловіка. Частина власності родини залишилася на територіях, що зазнали наслідків окупації або бойових дій», — аргументувала обвинувачена.

За даними МІПЛ, суд зрештою продовжив їй запобіжний захід — арешт із альтернативою застави у 998 400 гривень. Після цього слухання відклали на 22 жовтня. До дослідження доказів перейти не встигли.

Раніше кореспонденти Суспільного побували на початку розгляду справи колишньої освітянки у Деснянському районному суді Києва. Юлії Супрун інкримінували сприяння незаконному переміщенню семи українських дітей із Херсона на тимчасово окуповану територію Криму, колабораційну діяльність у галузі освіти та заволодіння майном навчального закладу.

За версією слідства, під час окупації Юлія Супрун стала заступницею директорки захопленого Херсонського професійного училища №2. Вона впроваджувала російські стандарти в освітній процес, розпорядилась виконувати на уроках гімн Росії та розмістити в училищі російську символіку.

Крім того, в жовтні 2022 року обвинувачена разом з представниками незаконної адміністрації та керівником навчального закладу організувала перевезення семи вихованців Центру соціально-психологічної реабілітації в Степанівці до Криму. Там їх утримували без законних представників, змушували навчатись за програмою РФ, видали їм російські паспорти, а одному з них навіть вручили повістку до армії, повідомили в Офісі генпрокурора.

За даними відомства, чотирьох дітей вдалося повернути за сприяння міжнародних і громадських організацій. Ще одну дитину один зі співучасників повернув через її психічний станом та поведінкові особливості. Доля ще двох — невідома.

Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.

Топ дня
Вибір редакції
На початок