На правобережжі Херсонщини військовослужбовці 15-го окремого полку підтримки 30-го корпусу морської піхоти ВМС ЗСУ щодня встановлюють над дорогами антидронові сітки. Працюють також у «червоних зонах» області. За словами бійців, такий захист зменшує ризики ударів російських безпілотників по людях і транспорту.
Військовослужбовці інженерно-маскувального батальйону встановлюють сітки вздовж маршрутів між населеними пунктами Херсонщини. Працюють скрізь, говорить головний сержант на псевдо «Дракон».
«Ось, де ви бачите в Херсоні антидроновий захист, там ми і працюємо. Якщо потрібно встановлювати антидроновий захист в «червоній зоні», ми їдемо в «червону зону». Тільки військові. Щоб не наражати цивільних на небезпеку, ми працюємо самі», — сказав він.
За словами головного сержанта, цю діяльність розпочали з травня 2025 року. Матеріал отримують від місцевої влади, а процес встановлення сіток розподілений на кілька етапів.
«Виїжджаємо на локацію, дивимось, який метраж нам умовно потрібно встановити. Потім робимо заміри, вирізаємо собі певні ділянки цієї сітки, а потім вже їде вишка. Спочатку встановлюється каркас, а потім вже натягується сама сітка. Прикриття, звісно, є», — говорить «Дракон».
Командир маскувального відділення на псевдо «Остап» входить до групи прикриття на Херсонському напрямку. Він розповів, що від їх злагоджених дій залежить безпека побратимів.
«Ми всюди виїжджаємо з нашою командою, з нашими маскувальниками, які тягнуть сітки. Ми їх прикриваємо. Кожен виїзд збиваємо дрони. Робота маскувальників, які на вишці, які сітку тягнуть, які на землі тягнуть проволоку — все залежить від наших дій. Ця робота дуже відповідальна, тому що ми відповідаємо за особовий склад», — сказав «Остап».
На думку «Дракона», антидронові сітки — це актуальний захист від дронів, але вони не гарантують повну безпеку.
«Зараз дронів дуже багато і, як би там не було, під сітками набагато безпечніше їхати, ніж без них. Я знаю випадки, коли сітки рятували життя людей», — каже чоловік.
Він зауважив, що з кожним днем дронів стає все більше, вони стають все більш розвинутими. І краще мати декілька способів боротьби з ними.
«Не всі можуть возити із собою вогневу групу для прикриття, яка буде збивати дрони, або не всі мають кошти на детектори дронів, щоб попередити загрозу. Навіть, якщо ви їдете під сіткою, все одно потрібно бути уважним: дивитися і слухати, що відбувається навколо. Чим раніше ви помітите загрозу, тим більше у вас шансів вижити. Тобто сітка — це не панацея. Вона звичайно рятує, але потрібно також самому про себе дбати», — пояснив військовослужбовець.
Пошкоджені сітки після влучань російських безпілотників відновлюють. Адже навіть невеликий розрив може знизити рівень захисту на цій ділянці дороги.
«Якщо було зафіксовано ураження дрона в певному районі і там пошкоджена сітка, то ми виїжджаємо на місце і усуваємо ці наслідки влучання. Тому що порвана сітка — це вже небезпека того, що дрон залетить в коридор і люди, які їдуть цим коридором, не будуть вже в такій безпеці, в якій могли би бути», — сказав головний сержант інженерно-маскувального батальйону 15 ОПП МП.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
