Згенеровано з допомогою ШІ
Сергій Продченко — начальник групи цивільно-військового співробітництва Херсонського обласного ТЦК та СП. Щодня він працює з родинами військовослужбовців, які загинули, потрапили в полон або зникли безвісти. До служби його підштовхнули особисті втрати — під час повномасштабного вторгнення загинули дідусь і дядько.
«Сіміки» — між цивільними та військовими
Група цивільно-військового співробітництва — або «сіміки», як їх неофіційно називають за аналогією з англійською абревіатурою — займається не лише питаннями мобілізації.
«Сама головна наша робота полягає в тому, що ми є як супровід для сімей військовослужбовців, які зникли безвісти, потрапили до полону або, на превеликий жаль, загинули. Це допомога в оформленні документів соціального характеру, а також військового», — розповідає Сергій.
Ця робота, каже він, потребує моральної стійкості та емпатії — щодня доводиться підтримувати тих, хто втратив близьку людину. Але бувають і хвилини радості.
«Це коли приходить сповіщення, що військовослужбовець знайшовся, але, на превеликий жаль, потрапив до полону. І ми допомагали сім'ям зв'язатися з близькою людиною. В цьому випадку всі ми дуже радіємо, тому що з'явилася надія, що їхня близька людина повернеться додому живою та неушкодженою», — каже він.
Дідусь передавав координати російської техніки
Сергію 26 років. Він родом із Великої Олександрівки на Херсонщині — і хотів служити саме тут. Додатковою мотивацією стали особисті втрати.
«Під час перебування в окупації в мого дідуся сталися дуже серйозні проблеми зі здоров'ям, але він, незважаючи на все, допомагав у звільненні Херсонщини — передавав нашим Збройним Силам України координати місць скупчення ворожої техніки та піхоти. Після деокупації, через серйозні проблеми зі здоров'ям, він помер. Дядько в мене підірвався на ворожій міні», — розповідає Сергій.
«Дуже цей момент мене замотував, що незважаючи на все, треба допомагати хто чим може: підтримкою, чи перебуваючи на передовій», — додає він.
З 22 років — облаштовував блокпости
Бажання долучитись до ЗСУ з'явилось ще під час навчання. Після третього курсу він закінчив військову кафедру та отримав офіцерське звання. На початку повномасштабного вторгнення хотів записатися до тероборони, але через вік і брак досвіду не взяли.
«Через ці моменти я пішов добровільно облаштовувати блокпости, а також бійниці по місту Кривий Ріг», — згадує він.
У червні 2025 року Сергій вступив до лав ЗСУ і потрапив до ТЦК на Херсонщині.
Скетчі та важка атлетика
У вільний час Сергій займається важкою атлетикою, плаванням та малює олівцем і ручкою.
«Щоб зняти навантаження — малюю. Чисто для себе, щоб відволіктися від нагальних питань. Роблю скетчі, замальовки в блокнотах — епізоди з мультфільмів, природу, тварин», — каже він.
Сергій мріє про завершення війни та планує підписати контракт і продовжити службу у ЦВС.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
