9 липня у Миколаєві попрощались із херсонською волонтеркою Оленою Тарасенко. Вона померла 4 липня в лікарні, куди потрапила внаслідок російського обстрілу 24 травня.
25 років на тролейбусі
З херсонською волонтеркою Оленою Тарасенко прийшли попрощатися рідні, друзі, колеги. До повномасштабного вторгнення Олена Тарасенко працювала водійкою тролейбуса. Мала стаж — 25 років. Після початку окупації продовжувала працювати, говорить її колега Анастасія Дорофєєва.
"Ми працювали разом, я кондуктором працювала, вона — водійкою тролейбуса. Людина дуже була добра, чуйна, допомагала людям постійно. Я ще працювала до війни з нею. Я до неї в лікарню приходила, передавала від всіх наших вітання", — говорить колега.
Окупація, волонтерство та російський полон
Під час окупації Херсона Олена займалась волонтерством. З тролейбуса вона пересіла за кермо автобуса і вивозила людей на підконтрольну Україні територію. Під час окупації Олені довелось пройти через полон, розказує подруга Тетяна Савуля.
"Ми познайомились із нею під час зйомок матеріалу про те, як вона перебувала у полоні. Була і в тій катівні, в тій палаті, показувала й розказувала. І тоді розпочався сильний обстріл середмістя Херсона, і я кажу: "Йдіть додому, будь ласка, бо страшно". Вона каже: "Я тебе не кину". І додала фразу: "Після полону у мене зникло відчуття страху. Я нічого не боюся". Вона справді нічого не боялася. Коли вона потрапила в лікарню після цього жахливого обстрілу, мабуть щодня мені писали, дзвонили до сотні людей. Я розумію, що вона була справжня", — каже Тетяна.
Ігор Чорний — друг Олени Тарасенко. Він пригадав, як під час тимчасової окупації Олена вивозила людей.
"У ці моменти, коли до неї в автобус люди сідали, з “сірого” Херсона, у неї квіти стояли і це для людей надія якась була. Вона вивезла багато людей, волонтерила та допомогала. Була мамою, подругою, дружиною. Просто до останнього мали надію, що вона витримає. Вже із німцями домовлялись на реабілітацію відправити. Вони сказали, що усе зроблять, але на жаль, її життя обірвалось. Вона дійсно велика людина", — говорить Ігор.
"Добротою могла огорнути всіх"
З початком повномасштабного вторгнення Олена Тарасенко працювала кейс-менеджеркою у ГО "Херсонський обласний центр "Успішна жінка", розповідає її колега Алла Дігтяренко.
"Дуже шкода, що такі люди йдуть від нас через війну. З початком повномасштабного вторгнення вона працювала в "Успішній жінці". Наразі вона працювала в мобільній бригаді з протидії домашнього насильства "Культура і демократія". Олена своєю добротою могла огорнути всіх", — говорить Алла.
Олена мріяла працювати фіксеркою та супроводжувати іноземних журналістів, говорить Алла Дігтяренко. Також – залишатись у Херсоні та відбудовувати рідне місто після війни.
"Хотіла бути фіксеркою, їздити із закордонними журналістами і їх супроводжувати в таких зонах бойових дій. Там де небезпечно, але вона ніколи цього не боялась. Тому звичайно, де тільки в кого біда, Олена перша: "Я завжди вам допоможу, я завжди десь підвезу". Вона робила це завжди із щирою душею", — каже колега.
Що відомо про волонтерку Олену Тарасенко та російський обстріл
24 травня близько 9:45 російські військові обстріляли з артилерії Корабельний район Херсона. Олену Тарасенко у тяжкому стані доправили до лікарні. Були також травмовані 81-річна жінка та 63-річний чоловік.
Тоді Тетяна Савуля розповіла, що під час обстрілу Олена Тарасенко перебувала за кермом авто. Вона отримала тяжкі уламкові поранення й у день госпіталізації перенесла операцію.
Після деокупації Херсона Олена Тарасенко розповіла свою історію Суспільному. На початок повномасштабної війни вона була водійкою тролейбуса з 25-річним стажем. Під час окупації, попри небезпеку, перевозила людей містом. Потім пересіла на автобус і стала волонтерити — вивозити людей на підконтрольну Україні територію.
З окупації Олені вдалось вивезти 50 людей. Це були жінки та діти. Повертаючись в Херсон, вона везла ліки, корми для тварин, продукти. Під час другої поїздки жінка вивезла сина. Готувалась до третьої, але поїхати не вдалось — потрапила у російський полон.
Олену Тарасенко тримали у катівні, яку російські військові облаштували в підвалах Головного управління Нацполіції в Херсонській області. У полоні вона пробула вісім днів.
Після звільнення Херсона Олена виїхала до Тернополя, де перебував її син, і пішла працювати до центру "Правовий простір". Через пів року знову повернулась до Херсона. Працювала кейс-менеджеркою у безпечному просторі для жінок та дівчат.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
