Щодня вони виїжджають на місця російських обстрілів, гасять пожежі, рятують людей, надають медичну допомогу та евакуюють цивільних. Медики, рятувальники та поліцейські на правобережжі Херсонщини працюють у постійній небезпеці, де стрес і напруга стали частиною повсякденного життя.
Проте, щоб допомагати іншим, їм самим потрібно знаходити сили для відновлення. Як фахівці екстрених служб та медичних закладів дбають про своє ментальне здоров’я, які методи психологічної підтримки використовують і що допомагає їм не втрачати внутрішню рівновагу в умовах війни — у матеріалі.
Собаки, природа та підтримка: як відновлюються поранені поліцейські
Ліс, відкритий простір, поруч колеги. За плечима у кожного — лікування після поранення, яке отримали під час служби на Херсонщині. Тепер поліцейські беруть участь у тренінгу, який допомагає їм психологічно відновитися.
Один із його етапів — каністерапія. Це психологічна реабілітація, в якій застосовують собак. Молодша інспекторка-кінологиня Кінологічного центру Головного управління Національної поліції в Херсонській області Катерина Бігун говорить, що підтримати поліцейських сьогодні прийшли Джек та Тор.
"Собаки підвищують рівень позитивних емоцій, тому зараз використовуємо такий спосіб. У нас Джек долучається до каністерапії. Він сертифікований і дуже ласкавий хлопчик, дуже позитивний, емоційний. Із Тором я вже близько шести років. Дали мені його на виховання, коли йому було шість місяців, тому я з ним уже майже всю свою службу", — розповідає Катерина.
Один із учасників тренінгу – поліцейський Віталій Пилипенко. Чоловік після поранення проходить психологічне відновлення.
"Емоції мене переповнюють. По-перше, ми в лісі, гарна природа. Собаки приїжджали — теж працівники поліції, якби я їх назвав. Ми їх погладили, попестили, пригостили ласощами", — каже Віталій.
Начальниця відділу психологічного забезпечення ГУ Нацполіції в Херсонській області Ілона Пашкова говорить, що для психологічного відновлення працівників використовують різні методики та техніки.
"У нас тема тренінгу – це кінцугіЯпонське мистецтво реставрації розбитої кераміки за допомогою лаку, змішаного з порошком золота, срібла або платини. і відновлення. Це ми взяли таку метафору, символ. Це таке японське мистецтво, коли реставрують керамічний посуд. І ми проводимо аналогію із досвідом наших працівників", — розповіла Ілона.
За її словами, таке психологічне розвантаження знаходить позитивний відгук серед поранених поліцейських, які повертаються до служби.
"Такі медитативні заняття допомагають трохи відволіктися від повсякденних турбот, відпочити та відновити внутрішню рівновагу. Вони також дають можливість поспілкуватися з колегами, поділитися своїми переживаннями, почути досвід інших і зрозуміти, що ти не залишаєшся зі своїми труднощами наодинці", — каже Пашкова.
Це більше тренінг про емоційне відновлення і терапевтичну групу, говорить психолог ГУНП в Херсонській області Валерій Крівуля:
"І навіть ми, як психологи, тут відіграємо малу роль. Тому що насправді вони між собою спілкуються, обмінюються досвідом . І ось цей момент є, на мою думку, терапевтичним".
Під час занять також приділяють увагу ментальному здоров’ю членів родин поліцейських.
"Це соціальна наша підтримка. І коли дружинам поліцейських або чоловікам поліціянток телефонують і кажуть, що їх родич отримав поранення – це тривожний момент, який максимально тисне на людину. Тут також наша робота як поліцейських психологів – підтримка членів родин", — каже Валерій.
Щоб допомагати людям, потрібно зберігати внутрішню рівновагу
Щодня ліквідовують наслідки російських атак, гасять пожежі і допомагають жителям прифронтового Херсона співробітники ГУ ДСНС України в області. Зберігати ментальне здоров’я та підтримувати інших їм допомагають спеціальні техніки.
"Коли ти можеш допомогти собі, ти можеш допомогти й іншим. Так само хлопці можуть ці техніки застосувати на людях, яким вони допомагають уже під час ліквідації наслідків, якщо для цього є час", — розповідає психолог управління Максим Іванченко.
Він теж працює на евакуаціях під час ліквідації наслідків займань та надає психологічну допомогу людям.
"Це складна робота, тому що ти розумієш, що переживають люди. Ти з ними розмовляєш, а вони кажуть, що це кінець. І ти повинен бути просто поруч із цими людьми, вислухати їх і почути. І при максимальній можливості допомогти їм", — каже Максим.
Психологічні тренінги для співробітників ДСНС він проводить двічі на тиждень. На заняттях рятувальники опановують техніки самодопомоги, вчаться підтримувати людей у кризових ситуаціях та запобігати професійному вигоранню
"Тренінги у нас відбуваються систематично. Щодо вигорання, я більше сказав би, що у нас в Херсоні люди стали міцніші. І вони хоч і працюють тут в Херсоні, в небезпечних обставинах, але вони вже надзвичайно міцні і ментально стали", — говорить психолог.
"Сама по собі робота дуже стресова, — каже рятувальник Віктор Ревенко. — Незважаючи на те, що ми навчилися вже давно опановувати себе у таких ситуаціях. Це як звичка. Тому що картинки, які ти побачив, оці епізоди, вони залишаються в голові і певним чином впливають. То для цього в нас є певні психологічні процедури, розвантаження".
Пресофіцер Головного управління ДСНС України у Херсонській області Микола Буцула говорить, щоб ефективно виконувати свою роботу, важливо дбати про ментальне здоров’я:
"Щоб зняти роботу рятувальника, мені потрібно бути безпосередньо в близькості з ними і перебувати саме на тому місці подій. Але я вже настільки звик дивитися на всі ці ситуації, обставини, випадки, які відбуваються через об'єктив камери, то мені трохи легше сприймати. Але також іноді потребую психологічного розвантаження".
Під дронами — на роботу, після зміни — за допомогою до психолога
Безпекова ситуація та робота під постійними російськими обстрілами впливають на психологічний стан медичних працівників, говорить завідувач хірургічного відділення однієї з міських лікарень Віталій Хомуха.
"Людина працює в надзвичайних умовах практично щодня. Тобто, це і до роботи треба добратися під дронами і відпрацювати зміну. Звісно, на психологічному стані це відображається дуже негативно.Те, що ми лікуємо фізично, і те, що травми — дуже важка тема, але не слід забувати про те, що ще є і психологічне здоров’я", — каже лікар.
За його словами, на психіку впливають не лише пережитий стрес і умови роботи, а й такі травми, як струс мозку чи контузія від вибухів. Їхні наслідки можуть довго позначатися на самопочутті людини.
"Саме тому важливо не залишати ці проблеми поза увагою. У Центрах ментального здоров’я надають професійну психологічну допомогу та підтримку, які допомагають впоратися з наслідками пережитого", — розповів Хомуха.
Понад два роки на базі одного з медичних закладів Херсона працює “Центр ментального здоров’я”. З медиками та пацієнтами працюють психіатр, психолог, реабілітолог, а також координатор із супроводу ветеранів та учасників бойових дій. Звернутися за допомогою мають можливість працівники всіх міських комунальних установ.
"В основному ми надаємо послуги психологічного характеру. У нас працює як лікар-психіатр, який дає пацієнтам або співробітникам більше лікувальних рекомендацій, так і психолог, який проводить бесіди, групові заняття як зі співробітниками, так і з пацієнтами лікарні. Йде спілкування — позитивне спілкування. Якась арттерапія у вигляді аплікації, малюнків", — розповідає завідувачка консультативного відділення поліклініки Наталя Кондратьєва.
Допомога медичним працівникам, які отримали поранення, — пріоритетний напрямок діяльності центрів. Раз на тиждень медики можуть відвідувати психологічні тренінги.
"Співробітники збираються щочетверга на різні заняття та сесії. Практика показала, що це їм потрібно. Це допомагає однозначно, і виходять всі вже такі емоційно бадьорі", — говорить Наталя.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
