Херсонець Олег Стрімський організував міні-виробництво з виготовлення маскувальних сіток. Камуфляжне маскування почав плести у 2022 під час окупації міста. Робив кікімори у себе вдома. Після звільнення Херсона до його ініціативи почали долучатися і інші. Зараз в команді Олега майже 30 людей. Всі плетуть сітки, які потім передають військовим на Херсонському напрямку.
Вони вміло прив’язують стрічку до сітки, роблять понад 1000 вузликів. Збираються у підвальному приміщенні і плетуть маскувальні сітки. Себе називають "Шалені бджілки". Працюють щодня.
"Приходять кожного дня без вихідних, без святкових днів, тому що кожна сітка, сплетена комусь, допомагає якомусь життю. Ну, ми до цього відносимося серйозно і приходимо кожного дня. Навіть якщо людей мало, то ті, які є, працюють, затримуючись тут ще десь на півгодини. Але дороблюють свою роботу до кінця", — розповів волонтер Іван Брусенець.
"Шалені бджілки" не єдині, хто плетуть маскувальні сітки. Є ще дві команди на інших локаціях. У такому складі вони працюють вже майже два роки. Згуртував людей херсонець Олег Стрімський.
"Тил повинен підтримувати, чим може, фронт. І тоді в нас буде перемога", — говорить Олег.
Одну з кімнат у своїй квартирі чоловік переробив на міні-цех. Власноруч зробив верстат та прилади, які пришвидшують нарізання стрічок.
З одного рулону виходить шість сіток. За місяць Олег закуповує 5 рулонів. Собівартість однієї сітки— тисяча гривень. Кошти донатять волонтери та люди. Готові стрічки волонтер розвозить по локаціях, де плетуть сітки.
"Все йде нон-стоп. Кожний день ми виробляємо одну сітку. Віддаємо на 34-ту, 39-ту, 40-ву бригади, в основному тут наш берег. Ну і кому треба, висилаємо за запитом", — говорить Олег Стрімський.
Крім виробничого цеху, є і творча лабораторія. Там Олег підбирає кольори і малюнки. Тут відбувається робота над основою під сітки.
"Оце творча лабораторія, де практикуємо, колір змішуємо, додаємо зараз, весна ж прийшла, уже зеленого кольору, ну і другий колір", — говорить волонтер.
За його словами, почалося все ще під час окупації міста. Влітку 2022 року він зробив першу свою кікімору. Технологію плетіння вивчив завдяки соцмережам. Також консультувався з волонтерами, які в цій справі давно.
Перші п’ять маскувальних костюмів Олег зробив зі свого намету. Згодом долучилися жінки із сусіднього села. Про те, що це небезпечно, знали, але плести захисні костюми не припиняли.
"На столі лежить буквально крій цієї кікімори. Я почав кроїти там. Так не виходило: міняв все, щоб було під бронежилет, щоб не тягнуло, закривав. І потрошки тут зібрав команду: п’ять людей шили і в’язали. От ми розробили 800 кікімор. Я так порахував по вузликах: це вони десь вісім мільйонів вузликів зав'язали з мішковини. І все це ж люди своїми руками. Зараз сітки в'яжуть. І знову ж, на сітку також на кожний квадратний метр там 50 вузлів треба зав'язати", — розповів Олег.
З осені 2024 року перекваліфікувалися на плетіння маскувальних сіток. Спочатку шукали вживаний одяг та постіль, тепер роблять сітки зі спеціального матеріалу – спанбонду.
"Коли воно починалося все, то все було хаотичне. Несли простирадла підковдри, їх рвали, різали, фарбували. Ну, вони і намокають, і важкі, і не наберешся. Все вже з людей закінчилося. Спанбонд — він легенький. Це хімічний матеріал. Він не мокне. Вже технологію виробили, і виробник почав робити от різні кольори", — говорить волонтер.
Зараз в команді Олега близько 30 людей. Кажуть, робитимуть сітки, допоки в цьому буде потреба.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
