Закриття чи оптимізація бібліотек? Депутати Херсонської міської ради говорять, що оптимізація, бібліотекарі – знищення і звільнення 70 працівників. У конфлікті розбиралися кореспонденти Суспільного.
Бібліотекарка філії №6 Ангеліна Вєтрова показує грамоту, яку вони отримали 2019-го року як найкраща бібліотека. 2020-го року їх мають закрити. Чому так, жінка не розуміє:
"Фонд бібліотеки - 21 тисяча книг. Хочуть перевести до міської бібліотеки імені Лесі Українки. Але по фонду - там же точно такі ж книги є! Розумієте? Цей фонд просто знищать, тому що в бібліотеках не тримають дублетні книги. Такі книги списуються!"
Більше десяти років читачем цієї бібліотеки є Борис Кузнєцов. Не сприймає рішення депутатів закрити філії бібліотек:
"Я - представник старшого покоління, можна сказати, зовсім старшого. Мені 83 роки. І я не уявляю свого життя без бібліотек. Як можна залишитися без бібліотеки? Я розумію, що зараз є смартфони, комп’ютери і онлайн-спілкування. Але бібліотека - це життя".
18 тисяч томів - у дитячій бібліотеці-філії №22. Ця бібліотека теж у списку на реорганізацію. Комісія пропонує її перевести до школи, яка поруч. На вибір дві - або №30, або №28. А управління культури пропонує – до центральної дитячої бібліотеки, яка за декілька кварталів, розказує завідувачка Марія Кучеренко:
"Після закриття бібліотеки ми не знаємо, куди буде переданий наш фонд. Я думаю, що стратегії щодо цього ні у кого ще немає. Нам це все порекомендували, а як все це буде, не знають ні вони, ні ми".
У списку оптимізації бібліотечної мережі сім філій – одна юнацька, три дитячі та стільки ж дорослі. Відбувається це через те, що у цьогорічному міському бюджеті з управління культури Херсонської міськради зняли чотири мільйони гривень, розказує депутат міської ради Артем Кияновський. За ініціативи херсонського міського голови, продовжує депутат, була створена комісія, яка перевіряла діяльність бібліотек:
"Зрозуміло, бібліотекарі захищають робочі місця свої. Це зрозуміло – отримуєш гроші, в теплі посидів і тебе ніхто не чіпає. За це можна боротися. Але питання в іншому - коли ми сьогодні утримуємо бібліотеки не за рахунок Міністерства культури, а це власні кошти бюджету, виникає питання: реанімація, дитяча тублікарня чи добре життя для бібліотекарів? Все це обходиться у 100 мільйонів [гривень, - ред.]. Щось доведеться оптимізувати. Жодна бібліотека закрита не буде. Жодне приміщення продане не буде!"
Список на оптимізацію бібліотечної мережі, запропонований комісією і управлінням культури, є. Про це говорить заступниця директорки Централізованої бібліотечної системи Наталя Ткаченко. Але зі шкільними бібліотекарями і директорами комісія це питання не обговорювала:
"Яка школа візьме, де вони знайдуть таке приміщення для зберігання фонду? У дитячих і дорослих бібліотеках життя кипить у вихідні дні. Хай хтось із депутатів зайшов би у суботу чи неділю до бібліотеки. У школу в суботу і неділю хто буде ходити? Забрали чотири мільйони [гривень, - ред.] і на ці чотири мільйони мають скоротити 73 людини".
Бібліотекарі не проти оптимізації, говорить журналістка Євгенія Вірлич. Жінка погоджується, що можливе скорочення деяких філій. Але це необхідно робити поступово і публічно:
"Дуже швидко було ухвалено рішення про скорочення асигнування чотири мільйони [гривень, - ред.] на рік і бібліотекарі в один прекрасний день дізнаються, що вони не працюють. Проєкт рішення, яким знімаються ці чотири мільйони [гривень, - ред.] не був опублікований. І зараз у такому турборежимі проводяться заходи оптимізації, вивчення потреб. На мою думку, це неправильно. Це має проводитися гучно і довго протягом часу. Для того, щоб усі зрозуміли, що відбувається".
До 1-го березня управляння культури має передати книжковий фонд деяких бібліотек-філій, а до квітня - провести скорочення штату.
"Ми багато не просимо, ми просто хочемо, щоб вона існувала", - резюмує бібліотекарка бібліотеки-філії №22 Галина Дзвонікова.
Ольга Ляшенко, Владислав Купрєєв.
