Марина Шрамкова працює у Херсонському обласному територіальному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Її досвід роботи — понад 25 років. Вона не єдина лікарка у родині: чоловік — анестезіолог-реаніматолог, донька — рентгенологиня. У січні 2026 року Марину Шрамкову нагородили медаллю "За врятоване життя". Вона розповіла про свою роботу у прифронотовому місті.
Коли бригада медиків збирається на виклик, з собою беруть валізу з медикаментами та медичним приладдям. Зазвичай вона важить до 15 кілограм. У кожній такій валізі складені усі необхідні речі залежно від випадку, який трапився. Марина Шрамкова каже, кожен виклик непередбачуваний.
"Ти можеш їхати з одного приводу, приїжджаєш, а там стається зовсім інша ситуація. І тобі доводиться дуже швидко ухвалювати часто кардинальні, доленосні рішення. Ми виїжджаємо на різні виклики: терапевтичні, пов'язані з військовими діями, або з погодними умовами, як оце була ожеледиця", — говорить лікарка.
За її словами, робота у прифронтовому Херсоні, який цілодобово обстрілює армія РФ, — це постійний ризик. Якось після серії артударів бригада виїхала на виклик за адресою, де на подвір'ї розірвався снаряд.
"Там вже догорала машина та була зруйнована прибудова до хати. І на цій купі цегли та шиферу лежала жінка. Вона була без свідомості, з поламаною рукою. Буквально в двох метрах від неї горіла та автівка. Тому нам довелося лізти з ношами через паркан, вкладати на них поранену й так само перелазити назад", — згадує Марина.
З 2025 року вона почала працювати за сумісництвом у навчально-тренувальному відділі. А у січні 2026-го її нагородили медаллю "За врятоване життя". Марина Шрамкова каже, ця нагорода — заслуга всього колективу.
"Це підсумок роботи всієї бригади. Колектив дуже обізнаний, дуже доброзичливий. Я хотіла б цю нагороду присвятити їм усім і своїй родині, які допомагають, надихають мене працювати далі, надають сил і натхнення в моїй роботі", — сказала жінка.
Вона не єдина лікарка у своїй родині. Чоловік працює анестезіологом-реаніматологом, донька – рентгенологинею.
"Це важка професія, бо ти несеш відповідальність за життя людини. Це дуже важко в психологічному плані. Але коли тобі вдається допомогти людині, коли ти можеш дати раду і собі, і своїй родині, і щось підказати, то це приносить задоволення", — вважає Марина Шрамкова.
Підписуйтеся на новини Суспільне Херсон у Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram та YouTube.
