У Дворічанському районі Харківської області після двомісячного конфлікту між головою селищної ради та більшістю депутатів затвердили бюджет.
Сесія відбулася 19 січня, розповів в ефірі Суспільного депутат Дворічанської селищної ради Сергій Скрипніков.
"Це створення відділів освіти, фінансів, культури. А також передача майна, установ, землі. Ми прийняли бюджет. Він сирий і недосконалий, але ми його прийняли", — повідомив депутат.
За його словами, ці рішення більшість депутатів селищної ради, яка складається з представників партій "Блок Кернеса — Успішний Харків", "Блок Світличної "Разом!" та "Слуга народу" прийняли на попередніх сесіях 29 грудня 2020 та 12 січня 2021, але голова ради Галина Турбаба своїм рішенням їх ветувала.
"Конфлікт виник тоді, коли ми поставили питання про зняття секретаря ради. На першій сесії ми підтримали кандидатуру секретаря, якого висувала голова. Проте через кілька днів ми побачили, що проєкти рішень, які голосувалися і які потім підписувалися головою, відрізнялися", — пояснив Скрипніков.
Як живуть громади після виборів
На думку фахівчині з питань децентралізації, експертки Національного інституту стратегічних досліджень Діани Баринової, Дворічанська громада — одна з тих, де чинили спротив децентралізації.
"Усі 5 років, коли ми як центр розвитку місцевого самоврядування готувалися до реформи, Дворічанська громада чинила спротив. Хто несе відповідальність за децентралізацію? Райдержадміністрація і районна рада. На Дворічанщині позиція була трохи абстрагована від реформи, скажу м’яко. Можливо, просто не хотіли втрачати свої повноваження, хоча зараз та ж голова районної ради прийшла головою територіальної громади. Це можна було зробити 5 років тому і працювати. Отримувати інфраструктурну субвенцію. Близько 5 млн грн вони б отримали за цей період", — говорить Баринова.
За її словами, в цілому можна сказати, що всі територіальні громади Харківщини з першими завданнями початку роботи після місцевих виборів впоралися, усі провели перші сесії. Найбільш складним Баринова називає процес передачі майна.
"Потрібно було дуже швидко сформувати бюджет. Звичайно, це складний процес. І тут громади розділилися на три частини. Ті громади, які утворилися добровільно, вони були більш готові. Серед тих громад, які утворилися постановою Кабміну, були ті території, у яких проходили громадські обговорення, які навчалися у нас у Центрі розвитку місцевого самоврядування. І були громади, де керівництво району, районної ради або районної державної адміністрації, сільських рад чинили спротив і налаштовували населення проти реформи. І от ці території, мені здається, були найбільш не підготовленими. На слуху була й Дворічанська громада", — зазначила фахівчиня.
Найбільшими викликами для громад вона вважає короткий термін часу для початку роботи (від виборів наприкінці жовтня до кінця року) і обрання всіх керівних органів, секретаря ради.
"Питання щодо виборів секретаря ради було складним не тільки в Дворічній. Питання поставали в Богодухівській громаді, Вільхівській громаді, Первомайщині та інших", — повідомила Діана Баринова.
"Прийняття рішень без того, щоб порадитися з жителями. Це найскладніші помилки, які потім можуть дорого коштувати обраній зараз місцевій владі. Я маю на увазі, наприклад, призначення старост. Раніше вони обиралися, тепер призначаються радою. Найбільш ризик для місцевої влади, яка прийшла, працювати так, як вони працювали раніше. Особливо, якщо враховувати, що зараз закон передбачає відкликання голови ради", — сказала Баринова.
На її думку, населення стало більш активним.
"Вони хочуть бачити іншу якість управління. Якщо наші команди, які прийшли, не будуть перелаштовуватися і залучати жителів до управління, це буде найбільша помилка", — каже вона.
До поширених помилок новобраного керівництва громад експертка з децентралізації відносить відсутність комунікації з жителями.
