22 березня у Свято-Дмитрівському храмі в Харкові відслужили панахиду за Світланою Олешко — мисткинею та керівницею театру "Арабески", яка 19 грудня 2024 року померла в Польщі.
На прощання також прийшла акторка театру "Арабески" і близька подруга Світлани Наталія Цимбал.
"Вона створювала такий театр, який мені самій цікаво було робити, (подібних до якого — ред.) не було поруч. Пішла моя режисерка, мій однодумець, моя подруга. Пішла дійсно талановита людина, яка могла б ще багато зробити тут", — розповіла Цимбал Суспільному.
Це був перший незалежний український театр в Харкові. Це були більше проєкти про бачення сучасності або історії. І Світлана була дуже розумною людиною. Вона завжди глибоко поглинала в матеріал, за який вона бралася і ставила свої роботи, не просто пробігшись.
"Вона відкрила український театр в Польщі. Україна завжди була таким осередком, де дуже багато поляків дивилися, що тут відбувається, вони вивчали цю нову Україну. А Світлана була однією з цих людей, яка розповідала про цю культурну частину і спадщину незалежної України", — розповів радник-посланник Посольства Польщі в Україні Ярослав Годун.
Що відомо про Світлану Олешко
Світлана Олешко була засновницею та директоркою театру "Арабески". Її найвідоміші постанови: Aftertruth, Red Elvis, Еneida, "РадіоШансон: Вісім історій про Юра Зойфера" (на слова Сергія Жадана).
Останнім чоловіком Олешко був Місько Барбара, фронтмен гурту "Мертвий півень". Після його смерті 2021 року мисткиня випустила альбом "13 пісень про любов", який складається з до того невиданих композицій чоловіка.
19 грудня 2024 року Світлана Олешко померла в Польщі. Звістку про смерть мисткині повідомив колишній чоловік Світлани Сергій Жадан. 23 грудня її поховали у Варшаві.
Режисерка померла внаслідок тривалої хвороби, розповіла Суспільне Харків подруга мисткині, письменниця і драматургиня Юліта Ран.
У спогадах, якими жінка поділилася після звістки про смерть Олешко, вона згадувала, що мисткиня мріяла про створення Інституту театру на кшталт тих, що працюють у Німеччині та Польщі.
"Вона була великого масштабу людина. Такий театр соціально-політичний, який вона робила, мені здається, в Харкові його взагалі більше ніхто не робив і не робить зараз. Вона була "незручною", вона була дуже принциповою, завжди наполягала на своєму, але з цього народжувались цікаві речі, якісь нові сенси. "Арабески" завжди були в авангарді й це завжди були Світланині ідеї, її енергія", — згадує Ран.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
