Наприкінці грудня 2022 року у поліції Харківщини створили спеціалізований відділ з розслідування воєнних злочинів. Нині у ньому працює 21 слідчий. На одного працівника в середньому припадає 40 проваджень.
Як та хто розслідує злочини російських окупантів, вчинені у Харківській області, — матеріал Суспільне Харків.
"Основним критерієм було бажання працювати": як сформували відділ, який розслідує воєнні злочини
Відділ, що займається розкриттям воєнних злочинів, сформували з охочих слідчих, які пройшли співбесіду, розповідає заступник начальника слідчого управління поліції Харківщини Дмитро Сойма.
"Раніше наші люди були слідчими. Деякі тільки нещодавно закінчили наш профільний університет, прийшли на роботу. Ми провели невеликий конкурс. Спитали в керівників підрозділів, хто з їхніх молодих слідчих гарно працює і має бажання підвищити свою кваліфікацію. Нам дали їхні прізвища, ми їх викликали, особисто поспілкувалися пояснили специфіку розслідування", — розповідає Сойма.
Основним критерієм було бажання працювати. Їм пояснювали ризик, де вони будуть працювати — на деокупованій, замінованій території, буде важко психологічно важко працювати з населенням, отримувати інформацію через те, що люди бачили, відчували. Робота полягає і в розслідування незаконного позбавлення волі під час окупації, і катування, і депортації, примусових робіт — тобто це велика сфера.
"Вони всі займалися розслідуванням загальнокримінальних справ, здебільшого це слідчі, які працювали на території у відділах поліції. Деякі з них мали стаж роботи до пів року. З приходом у цей відділ ми всі разом — керівники і ці слідчі — вчилися розслідувати новий для себе вид злочинів, а саме — воєнні", — говорить слідчий.
"Специфіка полягає в тому, що ніхто з нас раніше не займався цим напрямком діяльності. Ми всі почали заново вчитися, відкривати відповідні книжки, міжнародні стандарти, іноземні колеги та партнери почали проводити нам відповідні тренінги. І з часом потроху-потроху напрацювали практику", — каже поліцейський.
Зокрема поліцейські вивчили OSINT-аналіз та розслідування за відкритими джерелами.
"За допомогою них можна ідентифікувати місцевість, особу, те, що є у вільному доступі. До цього такої практики не було, були одиничні випадки. Зараз є інструменти, до яких нам надали доступ партнери, навчили, показали", — розповідає Дмитро Сойма.
Один слідчий розслідує близько 40 справ
На одного слідчого припадаю близько 40 справ, говорить Дмитро Сойма.
"Наведу приклад — розслідування кримінального провадження щодо Ізюмського масового поховання, яке було в лісі. Там зібрано близько тисячі томів. Щодо кожного трупа, який було ексгумовано після деокупації, проведено комплекс слідчих дій із встановлення причин смерті — через обстріл, катування тощо. Проблематика була в тому, що багато людей після деокупації з Ізюма виїхало, нам ні від кого було отримувати інформацію про те, що коїлося під час окупації. У телефонному режимі, за допомогою поквартирного обходу Ізюма встановлювали по частинках хронологію подій. І загалом із 448 трупів ми на цей час не ідентифікували трохи більше 40", — говорить Сойма.
Правоохоронець каже, що роботи наступним поколінням поліцейських, які будуть розслідувати воєнні злочини, скоєні російськими військовими на Харківщині, вистачить не на один рік.
"З початку роботи відділу його слідчі передали до суду матеріали щодо 51 воєнного злочину, досудове розслідування 616 воєнних злочинів нині триває", — каже начальник відділу розслідування злочинів, учинених в умовах збройного конфлікту Олександр Кобилєв.
Іноді іноземні партнери приїжджають і вже від нас черпають інформацію, як в період воєнного стану розслідуємо воєнні злочини. Їм самим цікаво, як у таких умовах працюють слідчі, як переформатувалися.
Робота СБУ та поліції у розкритті воєнних злочинів на Харківщині
"438 стаття Кримінального кодексу, тобто воєнні злочини, підслідна СБУ, — пояснює Сойма. — Але оскільки є проблема з тим, що штатне число співробітників СБУ набагато менше за штатне число поліцейських, тому на всі події, такі як обстріли, загибель цивільного населення виїжджають слідчі-поліцейські. Збирають докази, відбирають зразки ДНК, проводять порівняльні експертизи, щоб максимально ідентифікувати всіх загиблих".
Надалі після цієї колосальної роботи ми передаємо матеріали прокурору, щоб він визначив підслідність за СБУ. Тобто початковий етап документування здебільшого це робота слідчих поліції. Надалі слідчі СБУ на підставі зібраних нами доказів, своїх доказів подають обвинувачення командирам або виконавцям, які скоїли злочини.
Курсантів залучають на допомогу для заповнення електронного реєстру воєнних злочинів
Щоб охопити якомога більше матеріалів, до роботи у відділі залучають курсантів. Стажування тут проходила Яна Огієвич.
"Мене дуже зацікавили ці воєнні злочини, цей напрям, тому що в наш час це актуальна тема. Війна ще не закінчилася, а воєнні злочини вже розслідуються. У майбутньому хочу працювати в цьому відділі, щоб усі воєнні злочинці понесли відповідальність за свої злочини", — каже курсантка.
Майбутня поліцейська розповідає, що під час стажування працювала, зокрема з журналами, які правоохоронці знайшли на деокупованих територіях.
"Коли був контрнаступ, вони все позалишали й просто повтікали. Тут є всі їхні особові дані. Прізвище, ім’я, по батькові, рік народження, також вказано військову частину. Потерпілі, які зазнали злочинів, можуть знати прізвище, ім’я чи позивні. Це все буде в базі даних, і надалі його легко буде знайти. Ми їх переносимо в електронний вид", — говорить Яна Огієвич.
Вона каже, що часом буває складно розібрати почерк, або зчитати дані з документа, що зазнав пошкоджень.
"Після проведення деокупації Харківщини ми отримали велику кількість трофейної документації, тому що там, де були місця дислокації та командні пункти, були відповідні документи. Ці документи слідчі вилучали, і сформувався великих обсяг їх, який потрібно було вивчити. Ми з допомогою, зокрема, курсантів Харківського національного університету внутрішніх справ їх оцифровували й завантажували в електронний реєстр. Надалі слідчі з використанням цього реєстру можуть проводити розслідування з ідентифікації воєнних злочинів", — пояснює важливість цієї роботи Дмитро Сойма.
Загальнокримінальних злочинів на Харківщині більше ніж воєнних
Дмитро Сойма каже, що на Харківщині від початку повноформатного вторгнення Росії навантаження на поліцейських значно збільшилося.
"Якщо беремо у 2022 році, звісно, загальнокримінальних злочинів було набагато менше. Якщо ми беремо теперішній час, то десь відсотків 15 — це воєнні злочини, відсотків 85 — це інші злочини", — говорить слідчий.
Навантаження у 2022 році було дуже велике, зараз воно не менше, тому що люди повертаються із-за кордону, пишуть заяви, розповідають. Нам, наприклад, могло не відомо, що у 2022 році щодо тієї особи скоювали воєнні злочини.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
