170 російських керованих авіабомб влучили по Харкову впродовж 2024 року — цей спосіб ураження до ударів по місту-мільйоннику росіяни додали саме у 2024 році. За даними обпрокуратури, від КАБів загинули 50 людей, щонайменше 10 авіабомб влучили безпосередньо в житлові будинки.
Як використання керованих авіаційних боєприпасів змінило безпекову ситуацію в місті і чому протягом останніх півтора місяця 2024 року росіяни перестали бити ними по Харкову — у матеріалі Суспільного.
Перше влучання по Харкову та вплив на життя міста
Вперше росіяни вдарили керованою авіабомбою по Харкову в березні. Планерні бомби УМПБ Д-30 поцілили по житлових кварталах на Павловому Полі. За даними облпрокуратури, загинув один чоловік, 19 людей дістали поранень.
Росіяни почали використовувати керовані авіаційні боєприпаси по Харкову, бо в них їх багато, розповів Суспільне Харків начальник військової обладміністрації Олег Синєгубов. За його словами, запасів було — на десятки тисяч штук.
"Вони проводили експерименти по Куп’янську. Перші УМПБ Д-30 і ФАБ-250 були спочатку застосовані по Куп’янську. Далі вони їх модифікували, і ті стали летіти майже на 80 кілометрів", — сказав Синєгубов.
Наступний етап — це ФАБ-500. Так-от для того, щоб продовжувати терор нашого населення, для того, щоб обійти можливості наших військових — а це вражати цілі на відстані майже 40 кілометрів від кордону — вони почали скидати КАБи з відстані 40 кілометрів до лінії кордону, далі бомби ще 40 кілометрів летять углиб нашої території. Тобто фактично будь-яка точка міста Харкова — під загрозою удару цими боєприпасами.
"Звичайно, коли почалися майже щонічні обстріли цими керованими авіабомбами, люди реагували, не виходили на вулицю, люди не йшли працювати — від цього страждала економіка. І люди почали не те що масово, але все одно — у кого є можливість — виїжджати з міста", — говорить очільник обладміністрації.
Чим відрізняються КАБ і ФАБ
Щоб дістати до Харкова планерними боєприпасами, російським літакам потрібно підійматися на висоту до 13 кілометрів, говорить начальник управління вибухотехнічної служби обласної поліції Володимир Безрук.
"Чим вище літак може піднятися з цим видом боєприпасу, тим далі відбудеться його політ. Тобто йде скид із літака, і далі починається робота модуля планерування, який за допомогою своїх крил виводить бомбу на траєкторію польоту, і вона летить, як звичайна ракета, по прямій траєкторії. Доходячи до цілі, бомба знижується, влучає й вибухає", — каже Безрук.
УМПБ Д-30, які росіяни застосовували спершу, спрацьовували не завжди, і російські військові стали більше використовувати фугасні авіабомби з модулями планерування. За інформацією вибухотехніка, КАБи можуть відхилятися від цілі на відстань до 50 метрів.
"А ураження як для ФАБ-250/500, так і для УМПБ Д-30 однакове, бо це по суті один вид боєприпасу, але в різному виконанні. Розліт уламків завжди різний, тому що це може бути щільна забудова, дерева, які стримують. Але зазвичай уламки летять на відстань 500-700 метрів", — говорить Володимир Безрук.
Нижні поверхи не рятують — кажу відразу. Тому що самий метод скеровування ФАБу, якщо це будівля, полягає в тому, щоб завдавати ураження в зону фундаменту, цоколя. Останній поверх небезпечний тим, що бомба, коли летить з модулем планерування, може не розминутися з будинком і влучити саме в цей верхній поверх.
Чому керовані авіабомби складно збивати та чим їх можливо збити
Безрук каже, збивати керовані авіабомби за допомогою переносних зенітно-ракетних комплексів недоцільно: через те, що бомби не випромінюють теплової енергії, комплекс не може зафіксувати ціль.
"У цьому випадку летить, грубо кажучи, шматок металу, керований у польоті декількома акумуляторними батареями, і на цьому все. Тому його збиття — це все-таки завдяки майстерності кулеметів ППО", — розповів вибухотехнік.
Щодо деяких боєприпасів ми розуміємо, що вони були збиті нашою ППО, РЕБами, відведені від цілі. Тому що деякі боєприпаси йдуть за GPS-координатами, у них є навігація. Завдяки нашому ППО вони падають десь у полях, не завдаючи шкоди ні місту, ні людям.
Складність збиття КАБів полягає у тому, що їх запускають з невеликої відстані до Харкова, а швидкість боєприпасу є дуже великою, каже речник оперативно-тактичного угруповання військ "Харків" Євгеній Романов.
"Це малорозмірна ціль, вона летить з такою ж швидкістю, як її носій — літак. Треба мати й підготовлені розрахунки, і умови мають бути відповідними, щоб ефективно працювати по цій цілі і її знищити — як погодні, так і інші фактори, які можуть суттєво впливати на ефективність протидії цій зброї", — повідомив Романов.
Кінець 2024 року у Харкові — без влучань КАБів: у чому причина
Удари КАБами по Харкову тривали понад пів року. За цей час росіяни випустили по місту 170 авіабомб, повідомила Суспільному пресслужба обласної поліції. Найчастіше російська армія била КАБами в травні і вересні.
Суспільне Харків намагалося дізнатися в пресслужби обласної прокуратури, скільки людей загинули внаслідок ударів КАБами по Харкову. Там відповіли, що окремо таких даних не збирають.
Журналісти Суспільного проаналізували повідомлення про обстріли в офіційному Телеграм-каналі прокуратури. За нашими приблизними підрахунками, через удари авіабомбами в Харкові загинули щонайменше 50 людей, правоохоронці зафіксували як мінімум 10 прямих влучань по житлових будинках.
З початку листопада ударів керованими авіаційними боєприпасами по Харкову не фіксували — через те, що росіяни бояться підлітати до кордону в напрямку міста, говорить речник ОТУВ "Харків" Євгеній Романов.
Українські сили мають чим відповісти загарбнику. До того ж ресурс використання цих КАБів обмежений, оскільки нещодавно були знищені декілька великих складів боєприпасів, у тому числі з цими КАБами. Тобто будь-який ресурс обмежений. Вони використовують ці засоби, як авіацію, так і авіабомби, на інших напрямках.
Романов говорить, росіяни стали менше використовувати авіацію не тільки по Харкову, а й по всьому північному прикордонню Харківщини.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
