У 2024 році аграрії Харківщини зіткнулися з серйозними погодними викликами — весняні заморозки та тривала посуха суттєво вплинули на врожай озимини. Фермери зібрали на третину більше зерна, ніж у 2023, однак менше, ніж могли б через збільшення площі посіву.
З якими викликами стикаються місцеві аграрії та як погода вплинула на вирощування озимини — у матеріалі Суспільне Харків.
"Не пам'ятаю такого року, коли дощ випав один раз"
Директор агрофірми "Зоря" Леонід Лисаченко показує поле в Чугуївській громаді з озимою пшеницею, яку посіяли три тижні тому. Однак дощів, на які сподівалися аграрії, майже не було.
"Ми посіяли пшеницю в сухий ґрунт. За цей час випало всього два міліметри дощу. Земля зволожена лише на півтора сантиметра, вологи немає десь на півтора метра. Навіть паростків немає", — каже Лисаченко.
Через недостатню вологу цього літа його господарство зібрало лише півтори тисячі тонн зерна замість запланованих трьох з половиною тисяч. Це — удвічі менше, ніж Леонід Лисаченко планував. Загалом зерном засіяли 700-800 гектарів.
Тисяча зерен повинні важити десь 40-50 грамів, а воно щупле — було десь 33 грами.
За його словами, так сталося через нестачу вологи з весни і зависоку температуру, коли колоски формувалися — тоді було під 40° тепла.
"Я працюю давно й не пам'ятаю такого року, як цей, коли дощ випав один раз. Щороку у нас все більше посухи. Ми вже більше переходимо у степову зону. І не тільки пшениця. Таке з усіма культурами. У нас на цьому полі низький урожай гороху вийшов. Соняшник, кукурудза — така ж ситуація", — додає аграрій.
Чекали дощу, щоб почати посівну
Зменшення кількості врожаю та його якості підтверджує Оксана Федишина — начальниця відділу землеробства Харківського обласного агродепартаменту.
За її словами, озимої пшениці у 2024 році аграрії зібрали 1 мільйон 300 тисяч гектарів. Це — на третину більше, ніж у 2023, але менше, ніж могли б, адже, каже Оксана Федишина, площі посіву були майже удвічі більшими за попередній рік.
"Погодні умови цьогоріч були незвичайні. До тих викликів, з якими аграрії стикалися під час війни з 2022 року, додався ще й цей негативний вплив. З весни ми спостерігали пізні заморозки на ґрунті. Це негативно вплинуло на врожай ранньої групи зернових — ячменю та пшениці", — розповідає Оксана Федишина
Вона також додала, до недобору врожаю призвели сухий вітер і посуха — вона досі тримається на 70% посівних площ.
Ризики пізніх посівів
Через затяжну посуху аграрії змушені були відкласти початок посівної кампанії.
"Посівна тривала навіть до останнього часу. Люди сподівалися на те, що будуть дощі, і після них сіятимуть. Водночас при таких пізніх посівах виникають ризики, що насіння проросте, буде різке похолодання, і вони можуть втратити посіви", — пояснює Оксана Федишина.
За даними регіонального гідрометцентру, на Харківщині вже 19-20 жовтня прогнозуються заморозки на ґрунті до 5° морозу. Значних опадів не буде принаймні до кінця жовтня.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
