Василь Сливченко місяць працює водієм сміттєвоза в одному з районів Харкова. 64-річний переселенець — колишній сільський голова з-під Вовчанська. Вдома в Огірцевому, за два кілометри від Росії, чоловік пережив окупацію та втрату власної оселі. На роботу Василь влаштувався після переїзду, коли у травні росіяни почали повторний наступ на півночі Харківщини.
Вдома Василь мав паї, обробляв землю та у 2015-2020 роках був головою Гатищенської сільради — до неї входили чотири села на кордоні з РФ: Гатище, Огірцеве, Бугруватка та Приліпка. Частина з них нині вдруге за час великої війни під окупацією, на території інших — бої.
"Тоді, як тільки почалося, о 4 ранку 24 лютого — а в нас село за два кілометри від кордону — стався обстріл. І літаки почали літати, і ракетами били. У нас там є митний пункт у Гатищі, і от траса почала гудіти. А гудіти через що? По асфальту почали йти танки. Люди жили, жили, трудилися. Все було й отак зрівняти... Тоді валялося багато — то "пелюстки", то нерозірвані міни. А там же зараз "Ахмат" — у Гатищі, Огірцевому, Бугруватці, Стариці. Там "подарунків" чекай — страшне буде", — говорить Василь Сливченко.
Скільки вони приїжджали до мене — у мене ніякого страху перед ними не було. Сина шукали, обшуки проводили.
В Огірцевому чоловік з родиною пережив 200 днів першої окупації. Торік росіяни зруйнували обстрілом його дім.
"Мене вдома не було. Коли почався обстріл, була лише дружина. Вибух — і бачить дим. Вона вискочила з відрами гасити вогонь. Добре, хоч вийшла з хати, бо росіяни повторно туди вдарили", — каже колишній голова сільради.
У 2024 році російські військові спалили з ТОС-1А "Сонцепьок"ТОС-1А "Сонцепьок" — це вогнеметна система залпового вогню калібру 220 мм, яка має термобаричні боєприпаси будинок його дочки у Вовчанську — там він мешкав до переїзду в Харків.
"10 травня — це вже було страшне. Росіяни заходять і смугою б'ють. Ми жили на околиці, а в центрі міста взагалі страх був. Кажу дружині: збираймося. Що похапали — і під вечір ледве вискочили. Під обстрілами, через ліс", — пригадує Сливченко.
У Харкові Василь вирішив влаштуватися водієм у комунальному "Комплексі з вивозу побутових відходів". Він забирає контейнери, завантажені відходами, а на їхнє місце ставить пусті.
Я все життя звик працювати — і на землі, і в лісі. Не можу так. Я відчуваю, що приношу якусь користь.
Утім, каже чоловік, із задоволенням повернувся б на посаду в старостаті — щоб працювати над відновленням побитих сіл.
"Бажання є. Але треба, щоб розмінували. "Прибирання", мабуть, на десятиліття буде. Росіяни ж стерли села повністю", — каже Сливченко.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
