Харків’янин Олесь Штефчук користується бойлером та кондиціонером, й при цьому заощаджує електроенергію та продає її державі. Понад вісім років тому його родина вирішила переходити на енергоощадні технології. На даху будинку встановили сонячні панелі, придбали "розумні" розетки та заміряли, скільки електрики на місяць "з’їдає" кожен прилад в оселі. Через спекотне та сонячне літо цього року завдяки станції на даху продає електроенергію державі: у червні віддали енергосистемі країни близько 1000 кіловатів.
Цього липня родина харківця Олеся Штефчука користується кондиціонером по декілька годин на день.
"Кондиціонер ми, до речі, підбирали інверторний. Переходить в режим підтримки, де він споживає 200-300 ват, і це не таке вже критичне споживання. Можна досить довго", — пояснює Штефчук.
Вмикаючи кондиціонер, каже Олесь, він не навантажує енергосистему України, коли вона у кризовому стані після російських ударів. Родина майже без обмежень користується електроприладами завдяки енергоощадним технологіям.
"Через розетку ми керуємо дистанційно нашим приладом. Задаємо йому розклад роботи. Це економія електроенергії. Інвестиція у 300-400 гривень", — говорить Штефчук.
Вісім років тому він встановив у себе на даху сонячну електростанцію площею приблизно 40 кв. метрів. Ідея виникла ще до того, як придбали власний будинок.
"Ми точно знаємо, що наші діти гідні отримати нашу планету не в гіршому стані, ніж отримали її ми. Ми намагалися берегти довкілля, сортували сміття. Коли у нас з’явився власний будинок, з’явилася можливість встановити сонячну електростанцію. У той же рік, коли у нас з’явилося для цього достатньо фінансів", — каже харків'янин.
Електрику нині родина виробляє для себе, а залишок — віддає до енергосистеми України.
"В часи, коли нашій загальній електромережі особливо скрутно, ми виробляємо в 10-20-30 разів більше електроенергії, ніж споживаємо. Наприклад, у мене теж сумління, ми намагаємося економити, тому що це є загальна проблема, і ми, окрім того, що генеруємо, намагаємося споживати менше", — каже Штефчук.
Я заміряв споживання того ж кондиціонера. Є такий прилад, корисний у кожному господарстві, щоб побачити споживання кожного з пристроїв — як поточне, так і заміряти, скільки споживає за тиждень. Я побачив, що споживає він три кіловати на день в тому режимі, як ми споживали. А потім я прокинувся якось і побачив, що лише одна з двох ланок ці три кіловати до 9 ранку вже виробила. Тоді мені морально стало легше вмикати кондиціонер на цілий день.
За комуналку родина платить чотири місяці на рік — восени та взимку, коли у Харкові мало сонця. Весь інший час користуються електрикою від сонячних панелей.
"Цю станцію навіть робили на два режими: зимовий та літній. Разом вони можуть давати до 60-70 кіловатів у такий сонячний день. Минулого місяця 1400 у мене було кіловат-годин. Тільки завдяки тому, що ми заряджаємо електромобіль, який використовуємо зараз щодня, ми використовуємо близько 300-400", — зазначає Штефчук.
"На той момент, коли я ставив у 2016 році, один кіловат станції коштував десь 1200-1500 доларів. Тобто 10-кіловатна станція коштувала 12-15 тисяч доларів. Але це ціни тоді. Через те, що ринок стрімко розвивався, ціни на панелі падали на 10% щороку. Треба було знайти момент", — говорить харків'янин.
За його словами, за вісім років повернув приблизно 80% інвестицій.
Ця інвестиція, як я і розраховував, доволі швидко повертається завдяки "зеленому тарифу" і завдяки економії на комунальних. Фактично за комунальні я плачу чотири місяці на рік — виключно взимку те, що не покривають мої панелі. Ще два-три роки, якщо все буде добре, це буде чистий заробіток. Як я це називаю — "моя маленька сонячна пенсія.
Головний недолік, каже Олесь — те, що сонячна станція постійно підключена до загальної електромережі й не може виробляти енергію під час аварійних вимкнень електрики.
"На щастя, у мене два інвертори, і навіть те пекло, яке принесла нам повномасштабна війна та атаки на нашу інфраструктуру, вивели з ладу лише один з них. Він по гарантії — його швидко замінили. Інвертор — це важлива складова. Панелі самі по собі не можуть генерувати струм, який ми можемо споживати. Інвертор — це те, що перетворює хаос у рівну напругу, яку ми звикли споживати з розеток", — пояснює Штефчук.
Нині, говорить харків'янин, розмірковує над тим, чи ставити автономну станцію, щоб родина не залежала від знеструмлень через удари Росії по критичній інфраструктурі.
"Я всім раджу, хто буде думати у бік сонячної станції, знайти онлайн сонячний калькулятор, який згідно з вашою локацією порахує вам, виходячи з потужності станції, скільки вона вам дасть виробітки. Мені калькулятор показує, що у грудні, коли найменше сонця, моя станція дасть мені 100 кіловат-годин. Я розумію, що це у кращому випадку — на освітлення і холодильник. Непогано, але чи можна це вважати автономністю — кожен для себе вирішує", — говорить Штефчук.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
