У шість разів менше зерна цьогоріч зберуть на полях інституту рослинництва імені Юр’єва на Харківщині, повідомив заступник директора з виробничої та господарської діяльності Юрій Огурцов. За його словами, через осінні дощі довелося зменшити посівні площі та сіяти пізніше, врожайність впала через безсніжну зиму, нинішні дощі знижують якість зерна.
Як на Харківщині збирають врожай та які прогнози загалом по області — матеріал Суспільне Харків.
Пізня посівна та безсніжна зима вплинули на врожайність
На полях інституту рослинництва імені Юр’єва жнива почалися 18 липня — за тиждень аграрії зібрали близько 40 тонн зерна. Цьогоріч врожайність тут впала на чверть у порівнянні з 2022 роком, розповідає заступник директора з виробничої та господарської діяльності Юрій Огурцов.
"Погода дозволяє збирати врожай, періодично йдуть дощі, але ми працюємо. Зима була безсніжна та морозна. Звичайно, що вона вплинула на врожайність, зменшила її. Безсніжний період — це вплив на фізіологію рослин. Вони можуть вимерзати, випадати, може зменшуватися їх густота. Особливо безсніжжя впливає на насіння, яке було засіяне не надто глибоко, і вузол кущення був на поверхні", — каже Юрій Огурцов.
Огурцов говорить, на зменшення врожаю також вплинула пізня посівна — восени через дощі аграрії не змогли вчасно виїхати у поле.
"І строки у нас змістилися, і площі були меншими. Засіяли у 2023 році 67 гектарів озимими культурами. У минулих роках це було десь 220 гектарів. Пов’язано це з тим, що з осені була дуже волога погода та багато дощів, ми не могли фізично зайти у поле та почати працювати. Рослини, які були посіяні пізно, не встигли розкущитися, а тому вони дають лише по одному центральному колоску", — розповідає Юрій Огурцов.
"Дощі не лише затримали початок жнив, а й погіршили якість зерна"
Аграрій каже, що у 2022 році посівну почали в оптимальні строки — з 10 вересня.
"Але дощів було дуже багато, а тому ми її призупиняли. Закінчили її на початку листопада. Дощі нас дуже затримали. Зазвичай у нас посівна триває 20 днів. Валовий збір озимої пшениці у 2022 році склав 570,8 тонни з площі 170,6 гектара, а урожайність становила 3,35 т/га. Площа озимої пшениці у 2023 році — 36,3 гектара, очікуваний валовий збір — 95 тонн, урожайність — 2,6 т/га", — каже Юрій Огурцов.
Дощі, які пішли у липні, не лише затримали початок жнив, а й погіршили якість зерна, каже провідна наукова співробітниця лабораторії селекції пшениці Зоя Усова. За її словами, якщо дощі припиняться, косити озимину закінчать за тиждень.
За підрахунками Юрія Огурцова, всього на полях інституту планують зібрати 95 тонн зерна. Огурцов зазначає, що 635 гектарів їхніх полів сапери вже розмінували, а 385 ще лишаються замінованими.
"У 2022 році було просідання по врожайності"
За два тижні від початку жнив аграрії Харківщини намолотили понад 276 тисяч тонн пшениці при середній врожайності 44-49 центнерів з гектара, каже заступник начальника ОВА Євген Іванов. За його словами, у 2022 році врожайність була меншою, близько 35 центнерів з гектара — так сталося через те, що навесні, коли був розпал бойових дій, не могли обробляти поля.
За даними Євгена Іванова, у 2022 році врожайність складала 34-37 центнерів по області.
"Взагалі 30 та понад 30 центнерів за гектар — критичний показник, це вже за межами нерентабельності. У 2023 році ми це бачимо, фермери підготувалися більш ретельно до процесу. На відміну від 2022 року, коли у нашому регіоні відбувались бойові дії та це було неможливо", — говорить Євген Іванов.
Поля у регіоні були засіяні ще до повномасштабного вторгнення, але не отримували догляду протягом весни 2022 року, говорить Іванов.
"Те, що ти посіяв — пів справи, а те, як ти доглядав — а це саме весняні роботи — їх не було. Тому було дуже велике просідання по врожайності. Якщо порівняти цифри з 2022 роком, то це плюс 25% по врожайності. З того, що ми бачимо, по пшениці — це така ж цифра по центнерах. Але ще зарано робити загальний висновок, бо це тільки початок жнив. Вони почалися пізніше приблизно на два тижні, ніж ми очікували. Тому що у нас була дощова весна та були зміщені всі роботи", — розповідає Євген Іванов.
Яка врожайність по районах Харківської області
Іванов каже, що по районах Харківщини врожайність приблизно однакова.
"Можливо, є коливання, наприклад, у Красноградському районі — це 44 ц/га, у Лозівському — 47 ц/га. Такі коливання можуть бути, але це все в межах 3-7% від основи", — говорить Євген Іванов.
За його словами, через погодні умови жнива можуть бути й у вересні, якщо буде тепло та сухо — до середини серпня.
"У порівнянні з інститутом Юр’єва є більш підготовлені господарства та фермери, а є — менш. Це все залежить від догляду. Від того, скільки вклали добрив у кожний гектар. І в який саме час це могли зробити. Припускаю, що в інституті Юр’єва, ймовірно, були проблеми з фінансуванням, як і у всіх установ. Можливо, вони не змогли вчасно та у повному обсязі провести весь необхідний цикл робіт", — висловив свою думку Іванов.
За його даними, на полях області пшениця виросла від першого до третього класу за міжнародними стандартами, до якості аграрії питань не мають.
"Якщо кажемо про весняну посівну, ми, наприклад, прогнозували, що засіємо приблизно 620-630 тисяч гектарів, а вдалося засіяти 783 тисячі", — говорить Іванов.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
