Понад 37 тисяч тонн зерна за перші 10 днів з початку жнив зібрали аграрії на Харківщині. Це гірший результат, ніж був до повномасштабного вторгнення — через замінованість полів та бойові дії землю належно не обробили.
Про це повідомив заступник начальника військової обладміністрації Євген Іванов.
Збирати врожай заважають дощі
Через дощі на півдні Харківщини працівники агропідприємства "Колос" вийшли на жнива щонайменше на 10 днів пізніше, ніж зазвичай, пояснює головний агроном Олександр Жарко.
Він каже, у полі у Близнюківській громаді вдалося провести три дні протягом тижня.
"Жнива дуже пізно почалися, і вони затягуються. Зазвичай починали до 10 липня. У найпершому врожаї зерно було вищої якості, а зараз вже клейковина — білок зменшується та знижується через опади. Він вимивається, а якість знижується", — розповідає Олександр Жарко.
За словами агронома, поки скосили 150 гектарів із тисячі, які засіяні ранніми зерновими.
Початок жнив затримався через пізню посівну
За даними заступника начальника військової обладміністрації Євгенія Іванова, по області початок робіт затримався переважно через пізню посівну — тоді також заважали дощі.
"Головне, що немає засухи — ні на весняному етапі, ні на початку літа. Більш-менш контрольована дощова ситуація, все в межах норми", — каже Іванов.
Першими врожай почали збирати на півдні Харківщини — у Лозівському та Красноградському районі. Також вже стартували у Богодухівському. Там жнива тривають день-два, а тому звідти статистики ще немає, повідомив заступник начальника військової обладміністрації.
"На півдні регіону врожай зібрали приблизно з двох тисяч гектарів, а це трохи менш як 2% від очікуваного. Врожайність менша за довоєнну. Наприклад, маємо 44 центнери з гектара пшениці. На це вплинула повномасштабна війна, бо не було належної обробки та кількості добрив. Завжди це було 60-70, а наразі це 44 — і це вважається хорошим результатом при такому догляді", — говорить Євген Іванов.
"У кожному районі зерно буде прибране"
За інформацією Іванова, засіяли землі у всіх районах області Харківщини. На Куп'янщині ж засіяна невелика кількість полів.
"Але у кожному районі зерно буде прибране, дефіциту не буде. Є внутрішня потреба регіону і країни, яку ми задовольнили. Експортували зерно навіть у 2022 році. Враховуючи, що у 2023 році у нас віялової продукції буде більше, знов буде експорт і внутрішню потребу перекриємо. А далі питання експорту, чи буде укладена зернова угода. Ми маємо затори на західному кордоні та логістичні проблеми", — розповідає Іванов.
Харківщина — це найскладніша область, можливо, разом із Сумською, розповідає посадовець.
"Ми максимально віддалені від західного кордону, у нас найдорожчі тарифи на перевезення продукції. А ще у нас знищені залізничні колії та елеватори. Зерно ніде зберігати та дуже дорого везти. Сподіваємося на відновлення зернової угоди", — говорить заступник начальника військової обладміністрації.
Іванов каже, найбільше врожаю планують зібрати у Лозівському та Красноградському районах, через бойові дії найменше зерна скосять у Куп’янському.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
