Харків'янин Роман Прокуда вивозив пошкоджені авто медиків з-під обстрілів та на деокупованих територіях, а потім сам підірвався на міні поблизу Балаклії. Чоловік з перших тижнів вторгнення допомагав містянам: спочатку будував блокпости для військових, а потім на своєму евакуаторі взявся вивозити авто. Попри ампутовану стопу знову сів за кермо і продовжує допомагати медикам.
42-річний Роман Прокуда працює за кермом евакуатора вже 12 років. З початком повномасштабного вторгнення відправив дружину з двома дітьми за кордон.
"А сам пішов "в бій" зі свого боку. Чому? Бо накрити обстрілом мене могло, де завгодно, треба було не сидіти на місці, а робити свою справу. Я починав з того, що на Рогані допомагав хлопцям будувати блок-пости, там танки їздили й ми між ними", — говорить Роман.
Пізніше за допомогою евакуатора почав вивозити пошкоджені автомобілі швидкої допомоги з деокупованих територій.
"Ми співпрацюємо з Центром надання екстреної допомоги. Коли війна почалась, треба було возити й швидкі також. Деякі були зовсім знищені, але забирати їх треба було. Страшно усім, страшно і коли ракети летять. Коли ми сиділи в підвалі під час обстрілу, я чув, що автівка вивозить сміття. Якщо кожен так буде віддавати трохи своєї роботи, ми будемо перемагати", — впевнений Роман.
Сам чоловік також працював під обстрілами. Зокрема, у Старому Салтові, Ізюмі. До Балаклії поїхав на другий день після звільнення міста — треба було забрати автівку швидкої допомоги, яка підірвалася на міні.
"Водій того авто загинув, на жаль. Сказали, що там все розмінували, ми поїхали. Лікарка місцева показала, де те авто, а це лісосмуга метрів 300 від дороги. Я пішов спочатку пішки, обдивився все, заїхав туди, завантажив машину, збирався назад, обійшов авто, щоб перевірити все. Тоді під час обходу я сам наступив на міну", — пригадує Роман.
Одразу після поранення надав собі першу медичну допомогу.
"Я зрозумів, що сталося, дістався до авто, наклав собі турнікет на ногу. Почав втрачати свідомість, спробував додзвонитися дружині. Я встиг посигналити, місцевий житель почув, прийшов, я сказав, що підірвався, він прибіг із військовими та тією лікаркою, вона наклала ще один турнікет. Хлопці поклали на ноші, в Балаклії мене стабілізували, а потім чотири місяці мене лікували в лікарні в Харкові", — розповідає чоловік.
Міною Роману ампутувало ліву стопу, уламками посікло ноги: "Через тиждень, як я виписався, поїхав Україною. Зараз час від часу ходжу діставати уламки. Водити машину нелегко, але воджу. Незручно, бо коробка не автомат. Їздити легше було, звісно, коли не було людей та машин по місту, але краще хай вони тут будуть: і машини, і люди".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
