Про важливість автівок, тепловізорів та квадрокоптерів на фронті, розробку харківських науковців, яка допомагає знищувати противника, та підготовку до контрнаступу — у розмові з військовими та волонтером біля намету "Все для перемоги" на площі Свободи для Українського Радіо Харків.
Співрозмовниками стали:
- Олександр Спіцин, військовослужбовець, воює з першого дня повномасштабної війни, співзасновник групи спеціального призначення "Гострі картузи";
- Антон Спіцин, на фронті від 24 лютого 2022 року, співзасновник групи спеціального призначення "Гострі картузи";
- Ярослав Чиженко, нацгвардієць, воює п'ять місяців, до цього дев'ять місяців був волонтером;
- Артем Фисун, волонтер.
Які потреби на фронті з настанням теплої пори року?
Артем: Зараз погода сприяє на певних напрямках. Хоча в нас не так багато бронетехніки, як у ворога, але ми закриваємо потреби позашляховиками й легкогабаритними видами транспорту, що постачають партнери.
Скільки треба часу на пошук автівки для військових?
Артем: Український ринок повністю виснажений, так само як і ринок ближнього закордоння, але ми все одно знаходимо якісні автомобілі, які здатні доїхати до України. Тут їх перевіряємо, ставимо "коника" на ноги, щоб він "літав" на лінії фронту. Можна автівку знайти за три дні, а взагалі від тижня до двох. Плюс — скільки часу вийде на доставлення автомобіля. У моїй команді залучені волонтери, які роблять це безплатно у вільний час.
Чому автівки настільки важливі?
Антон: Вони дуже зараз необхідні. У ворога багато спецтехніки й ми маємо бути мобільними. Щоб заїхали й виїхали тихо та швидко.
Які ще потреби, крім автівок, ви закриваєте?
Артем: Дуже нагальна потреба — тепловізори й квадрокоптери.
Олександр: Ми живемо у 21-му сторіччі й воюємо в сучасному світі, де можна не жертвувати людиною, не відправляти розвідгрупу, а запустити відносно дешевий дрон вартістю дві тисячі доларів і здобути дуже якісну інформацію. Завдяки вмілим рукам такі дрони оснащуються спеціальним обладнанням і стають не просто літальними апаратами, а справжніми машинами-вбивцями. Завдяки ним ми виконали не одну успішну операцію. Зазвичай це стається в тилу у ворога: щоб зайти й спалити їхню, приміром, БМП, по-перше, треба мати професійну групу і її легко можна втратити. А так залітаєш дроном, робиш пару скидів, — і БМП горить. Нам дуже необхідні коптери БПЛА, щоб зберегти людей та більше і якісніше виконати бойових завдань.
Дрони — винятково народна ініціатива чи й держава постачає?
Олександр: Є види дронів, які постачаються від держави, але вони підходять для розвідки, дальньої розвідки, ними не все можна зробити. Вони не є ударні. Ними не можна розбити за годину штурмову групу вагнерівців, як це нам вдавалося зробити "весільними" дронами. Так звані "весільні" дрони не є на озброєнні. Успішно виконані ними завдання — усе це завдяки простим людям, волонтерам.
Артеме, як вдається організувати збори?
Можна листами до благодійних фондів звертатися, але це довготривалий процес. Іноді треба чекати від місяця до трьох. Співпрацюю як волонтер з усіма, з усіма дружу, але намагаюся не зближуватися з різними організаціями.
Дуже важлива довіра народу до волонтерів. Звертаюся до громадян: підтримуйте й далі. Від кожного з нас залежить перемога нашої країни й всього цивілізованого світу.
Зараз спецгрупа "Гострі картузи" перебуває на ротації, готується до ще більших повномасштабних дій, цікавих. Ці хлопці не просто так тут сидять, вони кожного дня відпрацьовують певні бойові дії, одну з них бачив на власні очі на полігоні, коли випробовували власну розробку харківських науковців: поклали броню, підірвали її й побачили, як будь-яка броня, яка б не була на російських танках, буде прошита наскрізь.
Антон: Це був кумулятивний боєприпас, котрий пробив 80 мм гомогенної сталі й ще увійшов у землю на 65 см. Тобто будь-який російський танк, включаючи Т-90, з башти буде пробитий.
Розкажіть про минулий контрнаступ на Харківщині та готовність до майбутнього.
Артем: Щодо контрнаступу на Харківщині хотів би сказати, що добре спрацював наш штаб. Точково були знищені всі ворожі склади зі зброєю, у Балаклії та Ізюмі склади з пально-мастильними матеріалами. Ми швидко й оперативно деморалізували противника. Він розумів, що нікуди діватися. За інформацією місцевих мешканців, окупанти зривали БМП і БТРами ворота в гаражах, витягали звідти будь-яку техніку, яка хоча б якось пересувалася, навіть велосипеди крали в людей із гаражів і на них тікали з української землі.
Ця технологія дуже якісно себе показала, а наші хлопці довели це до логічного завершення. Гадаю, так ми звільнимо всі окуповані українські землі.
Олександр: Завдяки точковим ударам відбувалися всі наші контрнаступальні дії. На відміну від росіян ми перебуваємо на своїй землі й не використовуємо тактику випаленої землі.
Ми не використовуємо тактику: один постріл — мінус один будинок. Нам це не цікаво. Тут мешкають наші громадяни. Ми за кожного цивільного громадянина, який залишається в окупації, відповідальні. Наше завдання — точково обеззброїти ворога, вивести з ладу його техніку, максимально накрити велику кількість піхоти, і вже тоді йдуть наступальні дії.
Всі, хто був у Харкові, бачили, як діяли росіяни: танками, мінометами, артилерією найбільш густонаселений житловий масив у Європі, Північну Салтівку, і в підсумку, який результат? В місто вони зайти не змогли. Тобто вони розбили багато будинків, зробили на якийсь час багато мешканців безхатьками, позбавили людей майна, на яке мешканці заробляли все життя. Ми ж своєю чергою вибили всю логістику ворога, паливо, і як наслідок — успішний контрнаступ восени минулого року.
Чи відчувається готовність до контрнаступу?
Антон: Звичайно, відчувається. У чомусь більше, у чомусь менше, але в цілому так. Люди тренуються, техніка заїжджає.
Ярослав: Тренуємося щодня у "Гвардії наступу": кожного дня стрільби, фізпідготовка, людей вистачає. Дуже важлива підтримка людей, щоб вони розуміли: якщо людина на передовій, то їй обов’язково якась допомога потрібна.
Артем: Навіть я, волонтер, взяв до рук зброю й готуюся разом зі штурмовим загоном, бо розумію, що маю бути залучений до цього процесу, аби не тільки з дивана спостерігати, як відбувається сучасна історія України, а бути дотичним і допомагати людям берегти мир у нашій країні.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube