Бабак Тимко готується до зимового сну: репортаж з Нестерівки, де віщун жив під час окупації

Бабак Тимко готується до зимового сну: репортаж з Нестерівки, де віщун жив під час окупації

Бабак Тимко готується до зимового сну: репортаж з Нестерівки, де віщун жив під час окупації
. Тимко та 14 бабаків пережили російську окупацію в Нестерівці. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

Харківський бабак-віщун Тимко ІІІ готується до зимового сну. Він та інші бабаки з біостанції університету імені Каразіна у селі Нестерівка 24 лютого опинитися в окупації, у вересні село звільнили.

Як науковці з тваринами жили під час російської окупації та чи розказали Тимку про контрнаступ ЗСУ — репортаж Суспільне Харків з Нестерівки.

Боялися, що байбаків заберуть

Бабак Тимко в найближчі кілька днів переїде до зимової резиденції — у клітці з сіном зимуватиме у погребі, де його 24 лютого застало вторгнення РФ в Україну. Бабак Тимко та ще 14 бабаків живуть у селі Нестерівка Куп'янського району.

Володимир Ронкін доглядає бабака Тимка
Доглядач бабакыв Володимир Ронкін. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

"Ми просили всіх, хто міг викласти щось в інтернеті, жодним чином не розповідати про нас, де ми перебуваємо. Бо Нестерівка на картах, якими користувалися військові, на щастя, підписана неправильно.

Оскільки це тварини з Червоної Книги, вони могли мати цінність для окупантів

Будь-яка власність держави вважалася поза законом, її конфіскували. Всю техніку, зерно забирали, особливо державні", — розповідає про окупацію Великобурлуцької громади працівник біологічного факультету університету Каразіна та доглядач байбаків Володимир Ронкін.

Володимир Ронкін живе у Нестерівці з 2013 року та доглядає байбаків
Володимир Ронкін живе у Нестерівці з 2013 року. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

Вчений живе в Нестерівці з 2013 року: спостерігає за бабаками та займається науковою роботою. Під час окупації вів паперовий щоденник, куди записував спостереження за тваринами, але повноцінно працювати не міг — не було інтернету й можливості вільно ходити в степи.

Нора бабаків на Великобурлуччині
Володимир показує нору бабаків, які живуть в природі. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

"Була інформація, що переслідуються люди, які не дай Боже, десь з'являються з біноклем чи GPS, а ми не ведемо спостереження без них", — пояснює Володимир.

Шукали зв'язок за 7 км від села

Ронкін згадує: 24 лютого Нестерівка прокинулася під звуки вибухів.

"Ми прокинулись близько 4 ранку від канонади. Канонада вже тоді чулася за нами — росіяни пройшли наше село, ми опинилися позаду лінії фронту, в окупації", — каже науковець.

бабаки у нестерівці
Байбаки у Нестерівці готуються до сну. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

"Зв'язок у нас був до 7 квітня. Ми були страшенно вдячні мобільним операторам за внутрішній роумінг, що ми могли перемикатися з мережі на мережу.

Після 7 квітня два тижні про нас ніхто не знав, що відбувається

За 7 км від станції є висока місцина, звідти видно Печеніги, і там, мабуть, посилили сигнал: туди їздив весь район дзвонити. Я приїздив на велосипеді, там було десятки два автівок. Це місце було позначене ганчірками, що висіли на деревах, щоб люди знали, де ловить зв'язок. Сарафанне радіо розповіло про нього. Тижні зо два ми їздили туди хоч раз на тиждень, щоб сказати, що ми цілі. Потім з'явився зв'язок ближче, десь за 2,5 км від нас", — розповідає Володимир Ронкін.

Бабакам про окупацію не казали

Усі 15 байбаків у лютому ще спали в погребі.

"Ми їх дістали наприкінці березня, на початку квітня народилося 5 дитинчат. Було приємно, хоч ми й були схвильовані. Дякую факультету, що закупили восени корм, ми могли їх прогодувати мінімально протягом півтора сезону. Могли розтягнути навіть на два", — каже доглядач.

Брат Тимка Черниш
Брат Тимка Черниш. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

Коли 2 лютого Володимир з Тимком поверталися зі святкування Дня бабака, натрапили на печиво зі знижками, тож науковець зробив хороший запас.

Ми не казали бабакам, що вони в окупації, щоб не травмувати. Думаю, якби ми їм могли б пояснити це, вони б не дуже зраділи

"Ми для них нелегально купували хліб, як розумієте, він був у дефіциті — людям роздали муку на паї, люди почали хліб пекти, то всі були не проти, що ми казали, що купуємо хліб для села, хоча купували, щоб хоч трохи підгодовувати бабаків. Їм потрібне різноманіття — трава, коренеплоди, комбікорм, хоч трохи хліба. В них усе літо була звичне їм печиво "Марія". Для байбаків не було жодних змін", — розповів Володимир Ронкін.

Володимир Ронкін перевіряє, як Тимко готується до сну
Володимир перевіряє, як засинає Тимко. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

"У нас були навесні у перші дні, коли витягли байбаків з погреба, напади собак, але оскільки у нас всі сусіди ставляться добре до нас та бабаків, то сусідка прибігла й відбила, побігла за нами. Собаки лише погризли клітку", — каже доглядач.

У бабака Тимка та компанії — міцні нерви

Російські військові до будинку, де живуть науковці, не заходили: "Проїздили повз, але не зупинялися, це зберегло нам залишки нервів, які були й так вже розхитані".

Володимир жартує — значно міцнішими нерви виявилися у бабаків.

Коли село звільнили, ми Тимку сказали. Ми всі були вражені, це було несподівано

"Ми спеціально спостерігали за реакцією тварин, бо часами канонади, звуки пострілів, вибухів були гучними. І ні на постріли, ні на літаки, ні на гвинтокрили, бабаки не реагували — ховалися, але паніки не було, потім виходили і їли. У цьому відношенні нерви у них міцні", — говорить науковець.

Володимир Ронкін досліджує бабаків
Володимир доглядав бабаків під час окупації. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

Ронкін розповідає — під час окупації люди у селі були психологічно пригнічені.

"Це було дивно, незвично, бо не можна щось планувати, навіть на сьогодні не можна будувати планів. Були моменти, коли щось відбувалося, але ми не знали що, гвинтокрили пролітали по квадратах, два гвинтокрили буквально над головою літали. Всі ховалися по домах. Ти зібрався йти годувати бабаків, їх треба годувати, а тут починається цей проліт, триває від 40 хв до 2 годин", — згадує науковець.

Розбудять Тимка для нового прогнозу

Нині Володимир готує бабаків до сну: "На зиму ми пересаджуємо Тимка в іншу клітку, вона набирається сіном, там робиться гніздо. Він готується до сплячки, лежить наче кулька: хвіст і голова підвернуті, щоб було менше тепловтрати

Бабак Тимко готується до зимового сну
Тимко звернувся у клубочок та засинає. Жовтень 2022 року. Фото: Олександра Новосел/Суспільне Харків

Ронкін каже — 2 лютого Тимка розбудять: "Все, що залежить від нас, ми постараємось зробити. А інше — ми сподіваємося на ЗСУ".

Читайте також

Як війна змінила бізнес-клімат Харкова: пояснює аналітик

На початок