"Барабашово", яким ви знали його до 24 лютого, більше не існує. Якщо ви були на ринку хоч раз у житті, то, певно, пам'ятаєте рух, галас, натовп, вантажників з баулами та жінок, які пропонують каркаде та батончики на перекус. Нині на ринку тихо, шум створюють хіба що робітники, які демонтують залишки обгорілих у березні після влучання РФ магазинів. Проте ринок працює. Сюди приходять покупці.
Чим живе "Барабашово" під час війни, чому підприємці залишаються на ринку, а покупці повертаються — репортаж Суспільного Харків.
17 березня — горіло, літало, вибухало
За час повномасштабного вторгнення РФ в Україну торговельний центр "Барабашово" росіяни обстрілювали тричі, говорить його речник Сергій Зайцев.
"17 березня у нас було влучання, 20 травня, а також 21 липня була атака. У березні було влучання у майданчик "Афган", у травні — у майданчик "Одеса", у липні — поблизу кола тролейбуса", — розповідає Зайцев.
На "Афгані", частина якого вигоріла вщент у березні, до вторгнення продавали дрібниці: батарейки, приладдя для рибальства, дрібну техніку, господарські товари. Зараз на те, що тут були двоповерхові торгові точки, вказують їх каркаси та сміття, в яке перетворився товар.
Біля деяких магазинів лежать спалені батарейки. Зайцев жартує, що іноземні журналісти, коли бачать подібні наслідки пожежі, перепитують: чи не гільзи це?
"Дрібні підприємці, які зберігали весь товар тут, на других поверхах магазинів, зазнали найбільших збитків. Легше тим підприємцям, які мають окремі склади. 17 березня ринок працював частково, у той час виходили працювати тільки "залізки" та авторинок, після 17 березня вони буквально за два дні повернулися до роботи", — розповідає речник ТЦ.
Підприємці 17 березня "обривали" телефони: "Було щонайменше 6 очагів займання на ринку. Ти пояснюєш, що сюди ніхто не пустить, тут поліція, пожежники, вогонь, а вони однаково рвуться приїхати".
"Алюміній не просто плавився — горів, я таке вперше в житті бачив. Тут літали балончики для заправки газом. На майданчику "Свояк" вони теж вибухали. Перший вибух 17 березня зафіксували о 13:05, другий — о 13:50. Я приїхав на ринок, коли вже горіло, коли думав їхати додому, прилетіло знову. Впав, де стояв. В метрі від мене хлопця вбило, а в мене — другий день народження, виходить", — говорить Сергій Зайцев.
"Підприємцям тяжко без роботи"
Перший відкритий магазин біля рядів, що потребують демонтажу, пропонує товари для рибальства — власниця магазину Жанна з В'єтнаму продає залишки товару. Повернутися до бізнесу Жанна з чоловіком вирішили у серпні на новому місці: їхній магазин згорів.
"Ми втратили понад 150 тис. доларів через пожежу. Майже все згоріло, продаємо залишки, а їх небагато", — говорить підприємиця.
Жанна каже, покупців на ринку мало, бувають дні, коли нічого не купують: "Суботами люди трохи беруть, в інші дні — зовсім мало". Їхати з Харкова жінка не хоче, проте і планів не будує, підсумовує: "Ніхто не хотів цієї війни".
Сусіди Жанни також зауважують, що довоєнні прибутки зараз можна лише згадувати.
"Зараз ринок потроху оживає, це радує, був час, коли ніхто не ходив тут, кілька людей лише працювали. Підприємцям тяжко без роботи. Я на ринку вже 26 років, свого часу тут офіційно працювали 22 тис. платників податків", — розповідає підприємець Хайрудин Сахибов.
Хайрудин каже, найбільше харків'ян зараз цікавлять електротовари. Те, що вогонь не поширився на його ряд, називає дивом: "17 березня було тяжко, не знав, що й думати, але, бачите, збереглося. Коли вперше побачив ринок після пожежі, це був жах".
Сахибов мріє про мир і щоб підприємці поверталися: "Людям з Харкова у Німеччині некомфортно, бо тут краще".
"Душа — тут, у Харкові"
Расулі Шах — серед тих підприємців, які під час березневої пожежі втратили магазин та майно, але суми збитків Шах не називає: "Це тільки моє горе, не хочу, щоб моє горе когось радувало. Я на "Барабашово" з 1996 року, мав два магазини, один згорів, інший, слава Богу, лишився. Які можуть бути почуття? Війна".
Під час пожежі на "Барабашово" у березні Шах був на Дніпропетровщині, до Харкова повернувся у травні та відкрив уцілілий магазин.
"Страшно тоді було, влучання ще були, але працювати треба, ми приватні підприємці, маємо платити податки. Чотири місяці сиділи без зарплат, треба ж жити. Зараз на продукти не вистачає. Часом думаєш — витрачати на щось гроші чи ні", — говорить підприємець ринку "Барабашово".
Шах каже, що більшість позицій, якими торгує, нині "мертві": "Зараз беруть якийсь стратегічний товар для військових — балончики, горілки, скотч. Бувають такі дні, коли ми без "почину", просто приходимо на ринок".
"Я сам з Афганістана, Україна — моя друга батьківщина, я пишаюся, що я тут живу, ніколи не збирався їхати. Я в Україні з 1985 року, приїхав навчатися, потім так доля склалася, що тут одружився, родина, бізнес. Діти теж не поїхали з України. Я два місці жив у Дніпропетровській області, але душа — тут, у Харкові. Не спалось навіть там. Тут я під звуки вибухів ракет сплю міцніше, хоч там не так стріляло. У Харкові навіть стіни гріють, бо рідне. Будемо все відбудовувати, однаково перемога за нами — на зло ворогам", — говорить Расулі Шах.
Виручає інтернет-магазин
Підприємець Артем перед війною отримав контейнер з товаром, тож зараз має що продавати. Артем торгує світильниками та обладнанням для освітлення простору. До війни тут були одні з найкрасивіших рядів — усюди світло, каже. Нині світла менше, лише в нього згоріли два магазини.
"Наприкінці травня відкрилися, бо за оренду платити треба, у мене немовля, тож без роботи неможна. До війни я працював на іншому місці, той магазин згорів, а тут торгували друзі, щоб не наймати продавців, я вийшов сюди", — розповідає Артем.
Під час пожежі 17 березня приїздив на "Барабашово": "Рятувальники намагалися все загасити, але не встигали. Нічого не можна було врятувати. Дивом, що в оці ряди вогонь не дійшов".
"Люди приходять, питають аварійне освітлення, хоча промислове теж цікавить. Бувають дні, коли просто приїжджаю і нічого за день не продав. Виручає інтернет-магазин, там торговля жвавіша — із заходу країни багато замовлень, хоча є й таке, що люди замовлять в інтернеті, а забирати приїждажають на "Барабашово". В основному люди ходять по старій пам'яті", — говорить підприємець.
"Гучно було 21 липня, коли вдарили біля метро. Я тоді працював, розумів, що можна зачинятися, бо після обстрілів ринок й торгівля завмирають", — каже Артем.
21 липня: вмирали люди, уламки летіли в магазини
21 липня на ринку "Барабашово" загинули троє чоловіків, 17 людей були поранені. Обстріл Росія вела з реактивних систем залпового вогню "Ураган", била о 09:30, коли на ринку торгівля як раз оживала.
Основний удар прийшовся на ряди, що розташовані поруч з колом тролейбусів та маршруток — це один з найжвавіших районів ринку "Барабашово".
Нині ряди тут також напівпорожні. Тутешні продавці, коли бачать камеру, реагують з агресію.
"Проходимо, навіть не думайте зупинятися", — гримнула продавчиня, яка торгує зимовими речами.
Сергій Зайцев пояснює, підприємці тут складно пережили атаку РФ й досі не можуть отямитися. Одна з продавчинь у рядах нижче переказує чутки: на ринку кажуть, що ніби-то хтось щось знімав, а потім на "Барабашово" прилетіло.
"Люди бояться, бо життя дорожче"
У підприємця Сергія під час обстрілу 21 липня загинув товариш. Каже, помітив, що серед колег після обстрілу досі відчувається напруга.
"У нас у першому ряду, коли снаряд вибухнув, мій знайомий загинув на місці. Його звали Вова, царство небесне. Він торгував, сидів на стільці, коли перед ним розірвався снаряд, й усе... Ми товаришували понад 8 років, хоч у різних рядах, але спілкувалися. Він був молодим ще. Посікло уламками людей, магазини, тролейбус. Люди бояться, бо життя дорожче", — говорить підприємець.
Сам Сергій з родиною був в евакуації, на роботу вийшов на початку вересня.
"Ми були за 400 км від Харкова, вивіз дружину з онуками у безпечне місце. За пів року війни відкриватися на новому місці не думав. Як у чужому містечку відкритися, коли грошей немає... Ні, звісно, виплати як переселенці ми отримували, плюс пенсія у 2 тис. гривень, але ми з дружиною маємо інвалідності, тож складно було", — розповідає Сергій.
Покупці йдуть на ринок без радості
Чоловік пояснює, у Харків повернулися попри обстріли, бо гроші потрібні — "їсти хочеться".
"Те, що до війни було — це небо і земля. Оренда зараз, правда, стала дешевшою, але люди бояться. От літак летів, усі ховалися в метро, думали, що бомбити будуть, хоч це була наша "сушка". Покупці ще бояться сюди ходити, бачили, що згоріло. Люди, коли приїздять, то бігом в метро і на роботу, бо небезпечно на вулиці, коли тривоги. Немає того настрою радісного, коли люди приходили за покупками, кави випити, подивитися товар, відпочити, зараз все бігом".
"Люди, певно, думають: "Ага, поїдемо краще на Кінний ринок, Благбазу, там безпечніше". Хоча, мені здається, що усюди в Харкові небезпечно", — знизує плечима підприємець. На ринку Сергій працює 22 роки.
Про війну на "Барабашово" говорять, як і всюди в Харкові. Коли ЗСУ пішли у контрнаступ й один за одним звільняли населені пункти Харківщини, ринок кипів, згадує Сергій: "Ми тут так раділи! Нове селище, ще одне, до Липців підійшли! Стрілеча — ну все, кордон, точно відгонять. Всі обговорювали, про це тільки й розмов було!".
Окрім колишнього безпечного життя підприємець найбільше сумує за онуками.
"Онук цього року пішов у перший клас, школа харківська, вчиться онлайн. 1 вересня онук сидів перед екраном, дивився на перший дзвоник і взагалі не розумів, що відбувається. Інша справа, коли свято, купа дітей, дзвоник кличе на перший урок... Вкрали й свято у нас, та що поробиш. Але у нас ще онучка підростає, їй 2,5 роки, от її точно поведемо до школи правильно!", — говорить Сергій.
"Коли тривоги, ховаємося в метро"
"До війни таке було, що вранці ринок чистий, о п'ятій вечора — знов брудний, о восьмій вечора — знову чистий. Сміття вивозили тракторами", — згадує Сергій Зайцев довоєнні часи.
Прибиральниця Тетяна повернулася на роботу у травні. Згадує: коли транспорт ще повноцінно не курсував, на "Барабашово" з Південного вокзалу ходила пішки — шлях займав годину й 40 хвилин.
"Спочатку людей було зовсім мало, зараз кількість тих, хто торгує, збільшується, на зимові речі всі переходять, почали відкриватися люди із зимовим. Покупців, звісно, менше, але за тим, що відбувається навколо, нам немає коли дивитися: коли на першій зміні, то траву рвемо, то піском посипаємо, коли на другій — люди закриваються, тож прибираємо сміття. Все нормально в нас, дівчата, будемо жити", — говорить Тетяна, а на фоні з одного з магазинів грає "Тіло орка ляже в ґрунт".
Зараз на "Барабашово" з техвідділу працюють ті, хто не на пенсії, пенсіонерів не виводили, бо значна частина ринку вигоріла, тож площі, які треба прибирати, зменшилися, пояснює прибиральниця.
"Я на ринку працюю вже 14 років, серед колег є й ті, хто довше тут, моя напарниця на "Барабашово" з часів його відкриття", — каже Тетяна.
21 липня, коли Росія вдарила по ринку з РСЗВ і загинули люди, прибиральниця добре пам'ятає: "Ми з дівчатами як раз йшли до метро! Якби хоч трохи тоді пригальмували б десь, то все...".
"Коли тривоги, ховаємося в метро, наші дільниці як раз біля метрополітену. А що робити? Коли тривога, а я вдома, то сиджу вдома, нікуди не ходжу, бо в мене в районі немає жодного бомбосховища", — розповідає Тетяна.
"Барабашка" є "Барабашка"
Серед покупців зустрічаємо Світлану, вона тримає в руках один із символів "Барабашово" — сумки в клітинку.
"Донька з онуками за кордоном, їм треба надіслати теплі речі. Я пішла на інший ринок, за таку сумку просять 300 гривень. Тут я взяла 5 сумок за 750 гривень — це гуртова ціна, від 5 штук, мені треба 4, одну дам знайомим, які до Харкова приїдуть, щоб переслати речі також. "Барабашка" як був для нас гуртовим ринком, ми сюди завжди їздили, щоб взяти щось дешевшим, то й зараз — те саме. Переплачувати грошей немає", — говорить жінка.
Світлана каже: як жителька Салтівки, району який росіяни обстрілювали від початку вторгнення, вже мало чого боїться.
"Треба себе налаштовувати на ту ситуацію, в якій ти живеш. Ми спочатку поїхали, коли танки заходили в місто, але згодом повернулися, бо гроші закінчилися платити за квартиру, а грошової допомоги не вистачало. Донька з онуком за кордоном, онук до садка пішов. А в нас тут й своя квартира, свої речі, й взагалі — у Харкові народилися, ми віримо, що Харків не віддадуть, хоч коли чуєш вночі ракети, страшно", — каже Світлана.
До 30% ринку згоріло
До роботи на ринку повернулися 30% підприємців, каже речник "Барабашово" Сергій Зайцев. Які збитки має ТРЦ внаслідок війни, не розголошують, але площа пошкоджень вогнем — від 20 до 30% ринку.
"Вигоріло кілька майданчиків, ведуться роботи по демонтажу. Після пожежі влаштовували суботники. Потужності "Барабашово" дозволяють забезпечити роботою всіх охочих. Усі сервісні служби працюють. Пожежна бригада чергує цілодобово, ми посилили заходи безпеки щодо розкрадання. Ситуація реально складна, але вдається триматися", — говорить Зайцев.
Ринок "Барабашово" після війни відновлюватимуть, каже Зайцев: "Інфраструктуру модернізуватимемо, торговельні обєкти будуть зручнішими для покупців та підприємців. Проєкти є".
Читайте також
"Місто "Барабашово" — подкаст про історію, масштаби та вплив ринку на життя Харкова
