У Харкові у рамках проєкту «Слобожанський код. Церковна старовина» оцифрували колекції церковних реліквій XVII-XX століть із фондів Харківського історичного музею імені Сумцова.
Про це Суспільне Харків розповіла головна зберігачка фондів музею Вікторія Буличова.
«Чому церковна старовина? У нас Слобожанщина — мультикультурний регіон, де протягом багатьох сторіч змішувалися не просто нації, змішувалися народи, але й залишали по собі нові елементи своєї культури. А релігія у ті часи, вона була з відбитком того традиційного суспільства, яке розвивалося й формувалося у кожен конкретний період часу. Вона мала вплив на абсолютно всі прояви життя людей», — пояснює музейниця.
Які експонати оцифрували у рамках проєкту «Слобожанський код. Церковна старовина»
За словами Вікторії Буличової, у музейній колекції представлені богослужбові книги, унікальні ікони, інші предмети церковного мистецтва, зокрема пам'ятки українського бароко та реліквії, пов'язані з козацькою історією України, а також артефакти, що репрезентують багатоконфесійне минуле Слобожанщини. Значна частина цих пам'яток раніше ніколи не була представлена широкій аудиторії.
Нині, коли музей не приймає відвідувачів, єдиний спосіб показати пам'ятки людям, каже музейниця, — зробити це онлайн.
«Всі ці предмети зараз убезпечені й, на жаль, ми не можемо їх виставляти, але завдяки цифровому проєкту, предмети отримали нове цифрове життя. Завдяки проєкту матеріалами може користуватися дуже широка публіка від просто учнів, яким цікаво буде для дослідницької роботи, до науковців, до тих, хто займається створенням нових культурних проєктів», — говорить Буличова.
У рамках проєкту музейники планують створити:
- електронний мультимедійний каталог музейної колекції, куди входить більше 400 музейних предметів;
- 3D-моделі 50 музейних предметів;
- інтерактивну віртуальну 3D-виставку;
- спеціалізований вебсайт та мобільний застосунок із підтримкою VR-технологій.
«У цьому проєкті ми залучили 461 музейний предмет з колекції нашого музею. До кожного предмету треба було знайти свій шлях і свій, як кажуть, ключик. Річ у тому, що ці предмети містять, наприклад, 59 богослужбових книжок — і їх неможливо було просто відфотографувати. Вони всі пройшли сканування посторінкове. І тепер, у такому вигляді, вони доступні для читання, для перегляду на нашому мультимедійному каталозі», — говорить Вікторія Буличова.
Коли звучить слово оцифрування, то багато хто розуміє так, дуже спрощено, що це просто береться фотоапарат й робиться знімок, але за цим стоїть глибока робота. Якщо я сказала, наприклад, 59 книг оцифровано церковних, то це одна цифра, а якщо я скажу трошки по-іншому — більш як 19 тисяч сторінок богослужбових книг оцифровані в рамках проєкту. Вони всі є частиною тих 59 книжок, але ж це зовсім інше враження на людей складає.
«Дуже цікавим є предмет, який представлений на нашій виставці, зараз він має назву "Корона Тори", а коли його повернули з евакуації у 1944 році, він називався "вінчальний вінець». У цьому предметі, у його атрибуції нам дуже допомогли колеги з музею єврейського мистецтва у Варшаві. Таким чином дізналися, що він був зроблений на Львівщині у другій половині 18 сторіччя. А коли розвивалася єврейська громада у нас в Харкові, то були разом з представниками привезені сюди ці речі. Потім, з часом, вони опинилися в колекції нашого музею», — пояснює зберігачка фондів музею.
Цікавим предметом я б назвала церковний одяг, який вноситься до літургійної традиції Вірменської католицької церкви. Можу зробити акцент на предметах, які раніше не показувалися, але вони несуть у собі дуже великий пласт історії. Це ті предмети, які колись були у складі нашої колекції музею ще до Другої Світової війни. Були на початку жовтня 1941 року евакуйовані на Схід, але потрапили під бомбардування. Багато з них були знищені, а ті, що залишилися досі несуть на собі ці сліди нищення нашої культурної спадщини
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube, Google
