У Харкові вчителям зі східних областей України презентували результати трирічного дослідження, як умови війни вплинули на вивчення української мови та математики у 6-8 класах.
Результати дослідження
Найбільші освітні втрати зафіксували серед учнів восьмих класів з математики: на 7% скоротилась частка школярів, які мають достатній рівень, розповіла начальниця Східного міжрегіонального управління Державної служби якості освіти Світлана Вольянська. Натомість, за її словами, результати з української мови з 2023 року залишаються майже незмінними.
"Дослідження ще раз підтвердило, що в центрі уваги повинен бути вчитель. Оскільки саме робота вчителя впливає на якість навчання. Чим краще вчитель пояснює матеріал, чим краще він підтримує дитину, тим краще будуть результати навчання", — говорить експертка.
Вольянська каже: дослідження проводили по всій Україні, на сході воно охопило майже дві тисячі учнів.
"Дослідження показало, що діти мають теоретичні знання, але на жаль, не всі діти вміють застосовувати їх на практиці. Якщо ми говоримо про математику, це стосується формул, чотири з пʼяти дітей восьмикласників не змогли застосувати формулу для виконання запропонованої задачі. Що стосується української мови, найбільш проблемною є орфоепія та синтаксис", — говорить Світлана Вольянська.
Харківська, Луганська, Донецька, Дніпропетровська область навчаються дистанційно або у змішаному режимі. Впливає саме такий фактор у першу чергу, як психологічний настрій дітей, бо найнижчі результати показують учні, які тривожні, і у яких немає підтримки у школі і вдома, які потерпають від повітряних тривог, нестачі електроенергії.
Думка освітян
Результати дослідження підтвердили спостереження викладачки математики Наталії Щедріної.
"Математика — такий предмет, який не терпить порожнечі. Тобто, якщо було якесь просідання у знаннях, якісь прогалини, то далі рухатись вперед дуже важко. У шостому класі результати більш гарні, тому що, тут мотивовані діти, мотивовані батьки, які допомагають дітям. Вже учні восьмого класу більш представлені самі собі, і тут вже починається більш серйозна математика", — розповіла викладачка.
Щодо практичних рекомендацій з усунення освітніх втрат, то на першому місці — це зробити так, щоб дитина повірила у свої сили, щоб вона стала більш вмотивованою і показати, що їй потрібні не тільки знання, а вміння застосовувати ці знання на практиці.
Щоб подолати освітні втрати, до школярів треба більше застосовувати індивідуальний підхід та запровадити тьюторинг — коли за учнем закріплюють педагога-наставника, говорить директорка харківського ліцею Олена Коршак. Але головний фактор, за її словами, — безпека.
"Нам не вистачає безпечних освітніх територій, де б ми могли наживо спілкуватись з дітьми, це велика проблема. Якщо дитина, і вчитель, і взагалі суспільство емоційно нестабільне, не можна говорити про будь-які досягнення", — сказала Олена Коршак.
На наступній зустрічі, повідомив голова Державної служби якості освіти Руслан Гурак, з освітянами планують обговорити конкретні шляхи подолання освітніх втрат.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
