Фермер Олег Кудлай з Краснокутської громади вже 14 років розвиває ягідний бізнес. Чоловік починав облаштовувати малинник на двох гектарах занедбаної землі, а станом на літо 2026 року його угіддя розрослися до 30 гектарів. Він вирощує органічну малину та полуницю, яку купують європейські виробники дитячого харчування.
Олег Кудлай розповів Суспільне Харків, що з ягідництвом його ще в дитинстві познайомили батьки, а вже в дорослому віці дитяче захоплення чоловік перетворив на експортний бізнес.
"Мої батьки працювали на дослідній станції садівництва, тому тема вирощування ягід була мені із дитинства знайома, до душі, плюс після того як я став фінансово зрілим, розглядав цей напрямок. Прорахував і зрозумів, що на цьому можна заробляти гроші", — розповідає Олег.
Фермер згадує, що знайти вільну ділянку під перший малинник було важко, тому він викупив п'ять занедбаних домогосподарств у Шевченковому й облаштовував ці території "з нуля".
"Почали ми з п’яти покинутих домогосподарств по 20-40 соток у селі Шевченковому. Це були покинуті домогосподарства, з яких люди зробили смітники. Все це заросло чагарником і по суті являло собою перелоги. Для того, щоб привести цю ділянку в порядок, ми наймали екскаватори, техніку, вирубували ці чагарники, випалювали, екскаватором витягували коріння, і робили придатні землі", — каже Олег.
"Це наш сімейний бізнес"
До 2021 року чоловік працював як фізична особа-підприємець. Ягідник розповів, що коли з'явився потенціал до розвитку та експорту, він зареєстрував фермерське господарство Progress Berry, яке розташоване у селищі Прогресі Богодухівського району і займає 21 гектар.
"В моїй роботі допомагає мені моя дружина Карина. Це наш сімейний бізнес. Я займаюсь питаннями експорту, розвитку, якості, пошуку клієнтів та обсягів. Моя дружина займається роботою із людьми. Вона з ними спілкується, організовує, заохочує", — каже Олег.
Наразі на підприємстві вирощують органічні полуницю та малину: без використання синтетичних пестицидів та хімічних добрив.
"Тут є певні моменти. Перший момент – боротьба з бур’янами. Як вона відбувається без гербіцидів? Дуже просто – вручну. Працюють на полі люди та прикладають свій труд для того, щоб не було бур’яну", — зазначає керівник підприємства.
Для захисту ягоди є вже розроблені системи захисту, основані на бактеріях, мікроорганізмах, грибах, а також продуктах їхньої життєдіяльності. Саме такими засобами ми користуємося. Вони менш дієві і більш дорогі, але враховуючи те, що наша продукція вищої якості без хімії – вона експортується і вона дорожча. Тобто, ми в цьому плані, отримуючи менший врожай, ніж традиційні господарства, не ображені.
Надалі родина планує розширювати господарство — для цього вже підписали меморандум про оренду землі, де збираються висадити вишневий сад під механізовану обробку.
"Нашу продукцію купують європейські виробники"
Фермер говорить, що органічні ягоди купують виробники соків і дитячого харчування, серед яких "HiPP" та "Paradise Fruits". Продукцію експортують до Німеччини, Польщі, Австрії, Італії, Франції та Нідерландів.
Процес підготовки ягід до продажу починається безпосередньо на плантаціях, де працівники перед відправкою на комбінат обов'язково перевіряють стан врожаю.
"Ягода збирається людьми в полі. На поле приходить попередня інспекція з нашими бригадирами. Потім ягода везеться на холодокомбінат. На холодокомбінаті є миюче обладнання, це барботажні мийки, які за допомогою стисненого повітря і води обмивають плоди. Потім стисненим повітрям йде обдув і осушка. Далі ягода йде в камеру охолодження та охолоджується до температури +2° і замерзає далі при -27°. Зберігається ягода при температурі -18° в експортній тарі", — розповідає Олег.
За словами Олега Кудлая, на початку повномасштабної війни возити ягоди за кордон було складно.
"На початку війни поляки почали прискіпливіше ставитись. Бували такі випадки, коли наша машина із замороженою продукцією стояла на митниці або на кордоні по п’ять-сім днів з метою проведення якісного фітосанітарного контролю. Це в той час, коли поляки нам перекривали дорогу", — згадує підприємець.
"Війна спричинила дефіцит кадрів. Плюс — клімат перейшов у гостроконтинентальний"
Ягідник каже, що роботу підприємства ускладнює брак "робочих рук".
"Весь ягідний бізнес – це суто людська праця – як вирощування, так і збір. Тому війна спричинила дефіцит не тільки чоловічих кадрів, а й жіночих, тому що люди мігрують з України з сім’ями", — розповідає Олег.
У перший рік війни ми не відчували дефіциту кадрів. Зараз відчуваємо дефіцит, але працюємо з людьми, пробуємо заохочувати. Всього у нас люди працюють з дев’яти різних сіл нашого району. На кожне село є свій бригадир, автобус, доставка.
Ягідник говорить, що окрім дефіциту кадрів, на роботу господарства впливає зміна клімату на Харківщині.
"Клімат нашого регіону вже перейшов із континентального в гостроконтинентальний. Тобто зима з провалами по температурі, а влітку є гострі періоди, коли температура нагадує середню Азію — дощі не йдуть, повітря дуже сухе. Тому ми користуємося крапельним зрошенням", — каже Олег.
Найбільша складність — це брак особистого часу, який я б дуже хотів витрачати на сім’ю. Все решта — клопіт, з яким можна справитися.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
