Перші четверо студентів автошколи для ветеранів у Харкові почали вивчати практику водіння. Крім них, ще 10 ветеранів продовжують опановувати теоретичні знання. Автошколу відкрили на базі автотранспортного коледжу, станом на травень 2026 року там готують перший набір студентів.
Це перша автошкола для ветеранів на Харківщині, її відкрили у січні 2026 року на базі міського автотранспортного коледжу, розповіла Суспільному директорка коледжу Вікторія Степаненко.
"З такою потребою до нас звернулась Харківська обласна адміністрація, що необхідна допомога у реабілітації, відновленні мобільності ветеранів. Ми відвідували разом з громадською організацією «Пліч-о-пліч» реабілітаційні центри і дійсно було дуже багато запитів", — каже директорка.
Як ветерану потрапити до автошколи в Харкові
Одночасно в автошколі можуть навчатись 10 слухачів за теоретичним курсом і ще 10 — за практичним, каже Вікторія Степаненко. Навчання для них є безоплатним.
Розповідає, охочих було більше — понад 50 заявок.
"Дуже велика потреба, у Харківській області і взагалі в Україні. Були запити, ми відвідували разом з громадською організацією «Пліч-о-пліч» реабілітаційні центри і дійсно було дуже багато запитів стосовно того, як відновитись, відновити свою мобільність", — говорить Степаненко.
Директорка розказує, для навчання в автошколі ветеранам потрібно мати медичну довідку, копію паспорта і коду, а також посвідчення учасника бойових дій.
Основна проблема для наших слухачів — отримання медичної довідки, бо це не просто медична довідка, а їм необхідно пройти комісію, яка визначає, чи можливо їм керувати автомобілем і яким саме: з ручним керуванням, чи просто з коробкою автомат.
Безоплатна програма для ветеранів з інвалідністю розрахована на три роки. На наступний набір уже відібрали вісім людей, а навчання почнеться, коли додадуть ще двох, каже Вікторія Степаненко.
"З ногою ампутованою довго, на жаль, не походиш"
Харківець Євген Шишков проходить практичні заняття в автошколі для ветеранів, щоб повернутися до керування автомобілем. Розповідає, у червні 2025 році він дістав поранення — наступив на міну біля позицій — і втратив частину правої ноги.
"Після поранення, коли ми приходимо, нам треба там довідку, там довідку, там довідку, і це пересування. До вечора, коли годинник показує 20 тисяч кроків, нога починає нити. Тобто, там дійти до метро — не завжди є тролейбуси, трамваї, або чекати — це час. З автомобілем було б, звичайно, зручніше: ти сів, доїхав", — каже ветеран.
"З ногою (ампутованою — ред.) довго, на жаль, не походиш. Я, звісно, кажу людям, що я 15 тисяч кроків ходжу, деякі кажуть: «Ми з двома ногами не ходимо стільки». Але коли тобі треба одна довідка там, а інша там, а потім ти щось забув, і тобі треба повернутись, і це все треба встигнути до конкретної дати. Находився, а потім просто лежиш і дивишся у стелю, бо нога болить", — розповідає Євген Шишков.
Я намагаюся заново отримати посвідчення, бо попередні, на жаль, суд відібрав. Хочеться швидше права отримати. Відчуття класні, я люблю кататись за кермом.
За словами Шишкова, найтяжче для нього — перевчитися перемикати гальмо і газ рукою.
Я їздив і на механіці, і на автоматі. Коли перемикаєш — ногами мені зручніше. Тут перемикання йде рукою і треба звикнути. У принципі, великої різниці немає, але все ж таки ногою звичніше. Мені, в принципі, знадобився день, щоб звикнути.
У школі наразі є чотири автомобілі, два з яких адаптовані для людей з інвалідністю, розповідає інструктор з водіння Геннадій Голіус.
"Важіль — це для людини, у якої немає правої ноги. З лівою ногою він може так керувати, як і людина з обома ногами. Гальмо виходить у нас вперед, а коли ми відʼїдемо, на газ тиснути треба вниз. А так така ж точно машина як і звичайна", — каже Голіус.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
