Малі FPV, важкі бомбардувальники та дрони-перехоплювачі — такі безпілотники використовує підрозділ прикордонників "Стрікс", який працює на півночі Харківщини. Тут планують максимально зменшити участь піхотинців у відбитті російських штурмів — цим займатимуться тільки дрони, розповідає військовослужбовець із позивним "Уран".
Що про майбутнє дронів на кордоні з Росією розповіли бійці "Стріксу", читайте у матеріалі Суспільне Харків.
Чим займається підрозділ "Стрікс"
Боєць із позивним "Оскар" служить у прикордонному підрозділі безпілотних систем "Стрікс".
"Я все життя військовий, з повноліття. На початку повномасштабного вторгнення вирішив, що не хочу бути десь далеко від фронту, і перейшов у 4-й прикордонний загін. Спочатку зайнявся піхотною справою, а коли почався розвиток безпілотних систем — якраз після того, як вийшов з реабілітації після поранення, — почав займатися саме безпілотниками. Потихеньку це все переросло до того, що створився «Стрікс» і я обійняв посаду заступника коменданта з інженерного авіаційного забезпечення", — розповідає "Оскар".
Я відповідаю в підрозділі саме за забезпечення засобами — дронами — для того, щоб кожний військовослужбовець міг якісно виконати свою роботу, і ці дрони завжди були сучасними, тому що війна змінюється дуже швидко. Дрон, який був два місяці тому, може вже стати неактуальним, тому треба оперативно і постійно робити якісь зміни, працювати з виробниками.
Військовий з позивним "Уран" розповідає: підрозділ "Стрікс" був створений у травні 2025 року.
"Ми ростемо, збільшуємо свої можливості, тому що з 2025 року це була тільки безпілотна складова: якісь «Мавіки», FPV, «Баба Яга» і «крило», а станом на сьогодні це ще НРК, перехоплювачі — ми займаємося ще збиттям «Шахедів» і розвідкрил противника", — говорить "Уран".
Якщо брати за структурою Державної прикордонної служби України, то це прикордонна комендатура швидкого реагування розвідувально-ударних авіаційних комплексів. Якщо брати за структурою Збройних сил, то це батальйон безпілотних систем.
"Вони намагаються ламати нашу логістику": як на півночі Харківщини воюють росіяни
Нині підрозділ "Стрікс" працює на Південно-Слобожанському напрямку — це північне прикордоння Харківщини.
"Що відбувається? Противник наступальних дій станом на сьогодні не проводить, але якщо взяти пів року тому, в грудні (2025 року — ред.), вони спробували провести штурмові дії на напрямку населеного пункту Сотницький Козачок, де були розбиті. Доволі успішно підрозділ відпрацював, тому що піхота не брала участі у відбитті", — розповідає "Уран".
Вони намагаються ламати нашу логістику, тому що, розуміємо, забезпечення — це перш за все. Ну, і також комунікації, життя цивільного населення вони теж знищують: працюють по підстанціях, заправках, вишках для того, щоб зробити так звану сіру зону на території України, яку вони там собі надумали.
"У грудні, коли вони починали проводити штурмові дії, вони збиралися купками до 15-20 людей. Ми спостерігаємо це все через «Мавік». Я зі своїми заступниками перебував на пункті управління, і в моменті просто 15 людей з'являються з нір, з погребів, і вони починають рухатися. Це був, напевно, найемоційніший момент роботи підрозділу і взагалі всіх нас, тому що полетіли «Вампіри», працювати допомагала артилерія, FPV-дрони, і вони (росіяни — ред.) пройшли 20-50 метрів. Там і залишилися", — згадує "Уран".
"Оскар" говорить, що росіяни використовують тактику навали дронів "Молнія" — по одному місцю вони можуть запускати кілька десятків таких безпілотників.
"У росіян загалом одна важлива тактика — це зруйнувати логістику і зробити життя місцевого населення досить нестерпним для того, щоб зробити так звану буферну зону, в якій немає цивільного населення, яке обробляє, наприклад, землі, не приносить доходу державі. Тому вони працюють по місцевих підприємствах і по логістичних дорогах для того, щоб ніхто не міг там їздити, привозити, відвозити якесь майно", — каже військовий.
Протидія дронам, таким, як, наприклад, «Молнія», — це комплексне питання. Держава розбудовує систему радіоелектронної боротьби, і також ми, як підрозділ, який займається постійним перехопленням таких засобів ураження, розбудовуємо кількість екіпажів, які протидіють саме «Молніям», збиваючи їх іншими дронами. Таким чином, можна боротися досить ефективно, але треба трошки більше забезпечення для того, щоб зменшити кількість ефективних уражень їхніми засобами.
Чим завдає росіянам уражень "Стрікс"
Щоб протистояти російським атакам, у "Стріксі" використовують малі FPV-дрони та важкі бомбардувальники, розповідає побратим "Уран".
"У 2022 році, коли нам давали «Мавік», ми всі дивилися на нього і перші дні взагалі не розуміли, що робити. Потім з часом ми почали рухатись. І я тоді вже почав розуміти для себе, що дрони — це майбутнє. Тому що без дрона ми б не були обізнані взагалі про противника", — каже прикордонник.
"Потім у піхотному підрозділі з'явилися «крила», тому ми вже проводили дальню розвідку на «крилах», а сьогодні це все дуже швидко рухається вперед, і ми повинні брати і вижимати із технологічного прогресу максимум для того, щоб бути кращими від нашого ворога", — говорить "Уран".
Дрони-перехоплювачі використовуємо. Є розрахунки, які перебувають на прикритті Харківської області, і хлопці доволі успішно їх опанували. Працюємо по будь-яких «крилах» від «Молній» до «Шахедів». Два тижні тому ми збили «крило» противника, і ціна його 300 тисяч доларів.
Дрони можуть використовувати не за призначенням: досвід "Стрікса"
Інколи застосування дронів відбувається не за їхнім прямим призначенням, розповідає "Оскар".
"Наприклад, якщо взяти дрон «Вампір», то раніше він застосовувався тільки для ураження ворожих цілей, руйнування їхніх бліндажів. Зараз «Вампір» часто використовується для доставки вантажів на наші позиції, а не тільки для ураження. Раніше FPV був засобом тільки для ураження якоїсь ворожої техніки або піхоти. Зараз FPV інколи використовується, щоб доставити воду на передову позицію, куди нічого не може доїхати", — каже військовий.
Також, наприклад, дрон «Мавік», який призначений для того, щоб знаходити ворожі цілі, інколи використовується для того, щоб збивати інші ворожі «Мавіки» різними способами: скидання сітки, заплутування за нитку або просто тараном, якщо це потрібно. Наприклад, якщо ворожий «Мавік» наводить артилерію, ми розуміємо: якщо ми його зараз не знайдемо і не знищимо, то, можливо, наша позиція буде мати вогневе ураження, і це буде не дуже добре. І буває таке, що «Мавік» збиває «Мавік», і втрачається і той, і наш «Мавік».
Дрони часто виконують ті задачі, на які раніше витрачалися сили і засоби. Наприклад, елементарно на позиції немає масла для генератора — раніше туди їхала машина. Поїздка автомобіля на позицію зараз — це величезний ризик. Доставити зараз масло для генератора може будь-який FPV-дрон, або «Вампір», або ще й НРК.
"Я для себе ставлю задачу і в загальному для підрозділу — за основу. Тому що піхота не має брати участі в боях. Вони мають безпосередньо перебувати на позиціях. Наша задача і безпілотна складова — це виявити завчасно і знищити до підходу до наших позицій", — каже "Уран".
Яке майбутнє дронів після завершення війни
Після перемоги, каже "Оскар", прикордонники застосовуватимуть дрони для охорони державного кордону.
"Тому що ми маємо розуміти, що кордон такий, як у нас був з Росією, він таким уже не буде. Навіть якщо війна закінчиться якимось перемир’ям або заморозкою конфлікту, кордон охороняти треба буде саме дронами, тому що весь кордон, по-перше, замінований. Там насичення вибухових засобів — контрольованих і неконтрольованих — настільки велике, що ходити або їздити там точно не буде можливо ще дуже довгий термін. Тому буде застосування дронів для моніторингу і охорони державного кордону, і це буде досить цікаво для подальшої роботи", — говорить прикордонник.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
