На Харківщині залишилися близько чверті ліквідаторів аварії на Чорнобильській АЕС — орієнтовно вісім тисяч людей. Нині ці пенсіонери підтримують інших постраждалих внаслідок трагедії, працюючи в громадських організаціях, вимушено евакуюються через бойові дії, а також — служать у Збройних Силах.
Читайте історії ліквідаторів і ліквідаторок з Харківської області до 40-ї річниці Чорнобильської катастрофи у матеріалі Суспільне Харків.
"Зниження рівня лейкоцитів — це перше, що показувало вплив радіації. Не було жодних апаратів, і ми з мікроскопом рахували"
Харківська пенсіонерка Наталія Терещенко розповідає Українському Радіо Харкова, потрапила на ліквідацію аварії на ЧАЕС у 35 років, 16 серпня 1986 року. Її призначили лікаркою-лаборанткою.
"33 дні я пробула в лікарні, де ми працювали і жили. Нас не вивозили у чисту зону. Ми працювали по 18 годин. Ми надавали медичну допомогу, обслуговували, з шостої ранку. Приїжджали автобуси, де були 30-40 людей, які їхали до реактора, а ми мали за пів години взяти у них всі аналізи крові, (за результатами — ред.) яких їх допускали до роботи", — згадує Терещенко.
Зниження рівня лейкоцитів (у крові — ред.) — це перше, що показувало (вплив радіації — ред.). Тоді ту людину відлучали (перевірити слово) від роботи. Але тоді не було жодних апаратів (по виміру лейкоцитів — ред.) і ми з мікроскопом рахували. У моїй бригаді мали бути три лаборанти, а було всього два. (...) Обладнання просто не було, а ручний метод роботи є дуже точним, інколи точніше за апарати.
"Наказ, відрядження, сухпай на добу"
В останній момент зрозумів, що їде у відрядження до місця Чорнобильської катастрофи — так події 40-річної давності згадує ліквідатор Борис Орловський. Тоді він був 21-річним строковиком з Луганська.
"Наказ, відрядження, сухпай на добу. Я в останній момент зрозумів що я туди їду у відрядження. Начхім батальйону відвіз у Білу Церкву, потім — до Ораного, звідти ще в якийсь населений пункт. і все, далі приїхали .... Це був березень 1987 року. Важлива деталь — у 1987 році строковики там теж були", — розповів Орловський.
Ліквідатор згадує, у відрядженні займався дезактивацієюПрацівники цього профілю "відчищали" енергоблок від радіації, щоб у ньому було безпечніше працювати іншим ліквідаторам турбінного залу третього енергоблока.
До повномасштабного вторгнення Орловський жив у Куп'янську Харківської області, потім був змушений евакуюватися звідти.
"Жінок багато було"
Харківка Марія Іванова пропрацювала у Чорнобилі 15 днів: у цивільному житті вона була завідувачкою кондитерського цеху та завідувачкою в їдальні. Тоді їй було 32 роки.
"Я була на ліквідації аварії з 9 по 23 липня 1986 року. Працювала в самому місті Чорнобилі кухарем, тричі на день годувала людей на станції, а вдень — решту, які приїздили у відрядження. (...) Жінок багато було", — розказує Іванова.
У 1991 році Марії постановили ІІІ групу інвалідності. За словами жінки, приблизно відтоді вона займається громадським активізмом: зокрема, опікується вдовами ліквідаторів та постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Харківській області на посаді керівниці відповідного підрозділу організації "Союз Чорнобиль Україна".
За 40 років на Харківщині лишилося близько чверті ліквідаторів: як ними опікується держава та область
Майже 16 тисяч постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи проживає в Харківській області, розповіла Українському Радіо Харкова перша заступниця директора департаменту соцзахисту Харківської ОВА Інна Тертишна.
Близько восьми тисяч з них є ліквідаторами аварії.
За словами Тертишної, близько 4,5 тисячі жителів області мають інвалідність, отриману через хвороби, яких вони зазнали внаслідок катастрофи.
"«Чорнобильці» постійно наголошують на необхідності підвищення медичних гарантій, тобто надання можливості для лікування, для оздоровлення та інші напрямки. Частину цих напрацювань будемо виносити на найближчу сесію", — сказав керівник Харківської ОВА Олег Синєгубов.
Загалом ліквідаторів з Харківської області налічувалося 30 тисяч, згадує голова обласної організації "Союз Чорнобиль України" Анатолій Вінник, який під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС працював там пожежником.
Попри необхідність постійного прийому ліків та лікування в санаторії для більшості ліквідаторів, серед них є чинні військовослужбовці, говорить Вінник.
Я знаю десятки таких: наприклад, Володимир Проскурін, голова всеукраїнського об'єдання ветеранів Чорнобиля. Їм за 60 років. Наші діти також перебувають у рядах Збройних Сил.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
