31 березня у Харкові відбулися регіональні збори, на яких обрали представника від області до складу Ради ветеранів України. Ним став ветеран російсько-української війни Дмитро Олійник.
Про це Українському радіо Харкова повідомила начальниця управління у справах ветеранів обласної військової адміністрації Тетяна Печура.
За її даними, Дмитро Олійник отримав 71 голос. Всього було видано 125 бюлетенів, 50 голосів віддали за двох інших кандидатів, чотири людини не проголосували.

На участь у виборах зареєстрували 141 людину, розповідає начальниця управління у справах ветеранів ОВА. За її словами, учасники мали надати документ, що вони є жителями Харківської області та відносяться до однієї з категорій: люди з інвалідністю або учасники бойових дій.
"Відмов не було, тому що всі документи були надані відповідно до порядку. Ми зробили бюлетені, тому що порядок передбачає, що одна людина голосує за одного кандидата. Щоб у нас не було багато людей, щоб у нас був порядок. Я особисто ці бюлетені тримала у себе зі своїм підписом, щоб не було підробок", — говорить Печура.


За її словами, інформація про кандидатів заздалегідь була розміщена на сайті ОВА, щоб всі бажаючі могли познайомитися з біографічними довідками.

Найбільше учасників зареєструвалися з Харкова, близько 60 відсотків від загальної кількості, говорить Тетяна Печура. За її словами, вперше рада з такою назвою була створена у Міністерстві справ ветеранів у січні.
"Вони хочуть утворити раду, щоб долучити ветеранів до формування державної ветеранської політики. Зараз у нас же Мінвет напрацював кодекс ветеранський, тому він зараз в першому читанні пройшов читання у Верховній Раді. Треба тут ще вносити деякі зміни, бо є така ініціатива ветеранів", — говорить Печура.

Ця ініціатива корисна, тому що, наприклад, у нас є комплексна програма підтримки захисників і захисниць обласна, і ми якраз із керівником нашого комунального закладу "Ветеранський простір "Пліч-о-пліч" Ігорем Шишком щотижня виїжджаємо в громади на зустріч з ветеранами. І якраз ми там отримуємо зворотний зв'язок, ми чуємо ветеранів, чуємо, що нам треба ще.

Якщо це буде така рада створена при Міністерстві справ ветеранів, то це скоріше буде доходити інформація від ветеранів про їхні потреби, які ще не врегульовані.
За словами Тетяни Печури, найбільш нагальними потребами ветеранів є забезпечення житлом, оздоровлення та санаторно-курортне лікування.

"Бачення таке, щоб Харків був один здоровий організм, поділений на різні вектори діяльності"
Новообраний представник області до складу Ради ветеранів Дмитро Олійник почав волонтерити з початку АТО: возив допомогу військовим у Піски Донецької області та проводив у Харкові тренування з такмеду й вогневої підготовки.

27 лютого 2022 року Олійник брав участь у боях із російськими десантниками, які прорвалися в місто та згодом захопили будівлю школи №134. Всі спецпризначенці РФ були ліквідовані. Олійник того дня дістав тяжке поранення і згодом звільнився зі служби за станом здоров'я.


"Це зараз якась така циклічність, тому що у 2021 році мене делегували громадські організації міста Харкова і області в радники голови адміністрації. І, на щастя, довелося отримати можливість використати весь інструментарій для того, щоб підготовити цивільне населення до оборони міста Харкова і нашого регіону в принципі. Там от якраз були основні напрямки – це тактична медицина, це робота малих груп в умовах ближнього бою, що дало дуже сильну підтримку для Харкова, тому що люди змогли захистити його", — говорить ветеран.

Дмитро Олійник — керівник громадської організації "Майбутнє ветеранів". За його словами, його команда займається нині збором інформації щодо проблемних питань, з якими стикаються ветерани.
"Першочергово — це реабілітація, лікування, і вже потім йде житло. Наразі все вдається, є хороша комунікація з медичними закладами.Там, де немає порозуміння ветеранів з медиками, доводиться втручатися, налагоджувати комунікацію. Таким чином відбувається нормальна системна підтримка. В принципі, бачення таке, щоб Харків був один здоровий організм, поділений на різні вектори діяльності", — говорить Олійник.

За його словами, ветеран сам зіткнувся з проблемами, коли йому визначали групу інвалідності.
"Була ситуація, після демобілізації у серпні 2023 року, я подався на отримання групи інвалідності. На що мені дали відповідь, що у вас третя група на два роки. В результаті я не згодився, поїхав оскаржувати це рішення. Пройшов додаткове обстеження і мені підтвердили другу групу інвалідності, тому що у мене повна втрата функцій кінцівки. Воно рахується як біопротез", — говорить Олійник.
Понад місяць тривало оскарження, тому що були додаткові обстеження, треба було перевірити функціональність ноги за допомогою електростимуляції, яка підтвердила відсутність нервових закінчень.
Нині, ветеран каже, займається громадською діяльністю та паралельно старається приділяти увагу здоров'ю, продовжує реабілітацію.
Що відомо про інших двох кандидатів
Від Харківщини на посаду окрім Дмитра Олійника претендували ще два кандидати, які пройшли перевірку документів: Сергій Пасарар та Костянтин Руденко.
За Сергія Пасарара з Лозівського району віддали вісім голосів. Ветеран служив у Збройних Силах України з 2014 по 2015 рік, брав участь в АТО на Луганщині. З 2017 по 2025 рік продовжував службу на сході України під час операції Об’єднаних сил. Протягом цього часу пройшов шлях від командира взводу до командира військової частини.

У січні 2025 року Пасарар звільнився зі служби за станом здоров’я, нині обіймає посаду керівника громадської організації "Лозівська спілка захисників та захисниць України". Ветеран каже, його робота пов'язана з фахівцями супроводу ветеранів та демобілізованих.
"Я зсередини бачу, з якими проблемами люди стикаються. А дуже багато проблем через непорозуміння на рівні держави між міністерствами. Одні підзаконно-нормативні правові акти, одне і те саме в різних міністерствах прописано зовсім по-іншому. І це повинно працювати в одній системі. Дуже багато у нас бюрократії.
Якщо людина з інвалідністю приходить в Управління соціального захисту, щоб отримати вже посвідчення, у неї вже є рішення експертної команди, там все прописано. Одна з вимог – дайте, будь ласка, довідку про безпосередню участь. Для чого вона потрібна, якщо вона вже прописана у всіх документах, де тільки можна? А у людини просто немає цього оригіналу. І починається наша бюрократична волокіта.

42 голоси за результатами голосування отримав ще один кандидат на посаду представника області до складу Ради ветеранів — Костянтин Руденко. Чоловік долучився до Національної гвардії 24 лютого 2022 року. Обороняв Харків, звільняв села області та брав участь у боях на Донеччині.

У лютому 2023 року Руденко зазнав поранення, після чого закінчив курси сержантів і продовжив службу на Запорізькому напрямку. Під час звільнення Роботиного у серпні 2023-го воїн втратив кінцівку внаслідок важкого осколкового поранення. У червні 2024 року звільнився з Нацгвардії.

За словами Костянтина Руденка, основне питання, яке турбує ветеранів, – це лікування та реабілітація.
"Я, як людина з ампутацією, знаю це дуже добре. Друге питання – це надання житла. Тому що це дуже-дуже важливе питання. Ветеран повертається з фронту, він має кудись повертатися", — каже ветеран.

За його словами, також не менш важливі проблеми, з якими тикаються ветерани, — розмитнення авто, проїзд у транспорті, комунікація між державними органами, центрами комплектації та ветеранськими організаціями, а також монетизація пільг.
"В інших країнах просто-таки ветеранам виплачують якісь кошти, які вони витрачають на свій розсуд. Одному потрібне лікування, іншому потрібно брати собі якийсь мопед, наприклад, автомобіль і так далі. Третьому треба щось третє, четвертому – четверте. Чому має хтось за ветерана вирішувати, що йому потрібно? Дайте йому гроші в руки, хай він робить те, що йому потрібно", — говорить Руденко.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube




