У березні 2026 року стало відомо про загибель українських захисників з Харківщини. Про смерть військовослужбовців офіційно повідомили громади чи університети. Список не є вичерпним.
Сергій Діденко
36-річний Сергій Діденко загинув 27 березня 2026 року через влучання російського дрона біля Бугаївки на Харківщині, повідомили в Олексіївській громаді.
Захисник долучився до війська 8 березня 2022 року й був механіком-водієм у складі 127 ОВМБр. У 2023 році військовий отримав почесний нагрудний знак "Золотий хрест".
У цивільному житті Сергій Діденко був електромонтером, працював на будівництві у Харкові та захоплювався боксом.
Віктор Ворожка
28-річний Віктор Ворожка загинув 4 листопада 2024 року біля Максимівки на Донеччині, повідомили у Берестинській міськраді. Захисника вважали зниклим безвісти майже півтора року.
Віктор Ворожка був водієм у складі 354-го навчального механізованого полку та мав звання молодшого сержанта.
Олександр Мирошник
41-річний Олександр Мирошник помер під час лікування у Дніпрі 22 березня 2026 року, повідомили в Лозівській громаді.
Захисник із Лозової був механіком відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального батальйону безпілотних систем 425-го окремого штурмового полку «Скеля». У цивільному житті він працював заточником інструментів та будівельником.
"Знайомі та колеги згадують Олександра як добру та чуйну людину. Він мав золоті руки й щире серце, ніколи не залишав у біді тих, хто потребував допомоги", — мовиться у повідомленні.
В Олександра Мирошника залишилася дружина, син і матір.
Владислав Сиров
32-річний Владислав Сиров із Нового Мерчика загинув 23 січня 2026 року біля села Калеників Донецької області, повідомили у Валківській громаді. Захисника вважали зниклим безвісти понад два місяці.
Владислав Сиров був інспектором інженерної охорони й від перших днів повномасштабного вторгнення долучався до ліквідації наслідків російських ударів у Харкові. Наприкінці 2022 року захисник долучився до складу 46-ї окремої аеромобільної бригади та мав позивний "МЧС".
Військовий був старшим сержантом та командиром взводу звʼязку. Він воював у Херсонській і Запорізькій областях, брав участь у боях в Соледарі та Бахмуті. Владислав Сиров також навчався за кордоном як бойовий медик і мав нагороди за службу.
"За роки служби Владислав проявив себе як справжній воїн і лідер. Він завжди стояв за своїх побратимів, йшов першим, прикриваючи інших. Його пам’ятатимуть як відважного, сміливого, відповідального, чесного та порядного чоловіка. Він був Людиною з великої літери", — мовиться у повідомленні.
У захисника залишилися дружина, бабуся, сестра, брати й дядько.
Віталій Глуменко
37-річний Віталій Глуменко загинув 26 лютого 2026 року на околиці Новопідгороднього у Дніпропетровській області, повідомили у Південній громаді.
Захисник мешкав у місті Південному.
