Протягом 12-17 лютого в Солоницівці на Харківщині виявили щонайменше три випадки отруєння бездомних собак, розказала ветеринарка Оксана Горовчук. За її словами, тварини були стерилізовані та вакциновані від сказу.
У коментарі Суспільне Харків Оксана Горовчук розповіла, що не зверталася до поліції щодо отруєнь тварин.
За її словами, у громаді є волонтери, які опікуються бездомними тваринами.
"У нас кожна людина відповідає за своїх стерилізованих собак. Коли в нас уперше лисиця вкусила тварину, дівчата взяли вакцини від сказу й усіх своїх (собак — ред.) провакцинували. Ми до цього в селищі дуже серйозно ставимося. У нас всі люди, які займаються тваринами, одне одного знають", — розповідає Оксана Горовчук.
"Я їх усіх стерилізувала та вколола від сказу"
Тетяна Куденко живе в Солоницівці та опікується зграєю безпритульних собак як волонтерка. Ці тварини, за її словами, живуть із 73-річним чоловіком на закинутій дачі біля лісосмуги. У 2025 році зграя налічувала 17 дорослих собак — частину з них покинули господарі, які виїжджали із селища на початку повномасштабного вторгнення РФ.
Зі слів волонтерки, вона запропонувала стерилізувати собак, коли новонароджені щенята почали гинути у лісосмузі наприкінці 2024 року.
"Я десь пів року за собаками ганялася – вони ж напівдикі, хто дався, хто не дався. Ті щенята, яких я встигла вколоти від ентриту, вижили. Я їх усіх стерилізувала, вколола від сказу — це було наприкінці позаминулого та минулого року", — каже Тетяна Куденко.
За її словами, влітку 2024 року до лісосмуги підкинули щеня. Коли тварина підросла, волонтерка стерилізувала її. Згодом собака почала кусати людей, додає жителька Солоницівки — зокрема, був випадок, коли укусів дістала 11-річна дівчинка.
Іде дівчинка, говорить по телефону. До неї підбігає собака— та, котра кусається, — й дві інші, їм по два роки. Вони зграйні, якби не було цієї "кусачки", вони б, звісно, не підбігли. Ця дівчинка, не кидаючи телефону, зупинилася. Собаки одразу ж взяли її в периметр, а вона далі стоїть і говорить по телефону. Звичайно, вони почали на неї гавкати. Дівчинка почала махати ногами, я їй кричу: "Візьми рюкзак, віджени рюкзаком". Жінка з поверху накричала на собак — вони відбігли, і дівчинка пішла далі. Я їй кажу: "Обійди за будинком". Вона пішла перед будинком — собаки її догнали біля другого підʼїзду. Потім батьки дівчинки приїхали, сфотографували взагалі інших, безпечних собак.
За її словами, також був випадок, коли собака напала на 17-річного хлопця й погризла його одяг. Тетяна Куденко додає, що пропонувала сусідам дотримуватися правил поведінки з тваринами та купити відлякувач собак, але вони відмовлялися.
"Щойно починається галас у селищній групі — одразу починаються отруєння"
Волонтерка розказує — за рік із 17 собак у зграї залишилося девʼять. Щонайменше три випадки отруєнь тварин зафіксували протягом 12-17 лютого.
"У понеділок (16 лютого, — ред.) я пішла в ліс — при мені собаку кидає в конвульсію, конвульсія кинула й відпустила. Собака побігла в кущі, я схопила її й побігла в лікарню. Собаці уколи робили, намагалися, але не врятували вже. Місяць тому також собаку схопила конвульсія: вона підскочила, її почало трусити, й вона втекла", — каже Тетяна Куденко.
Зазвичай, щойно починається галас у нашій селищній групі, — одразу починаються отруєння. Наш дім також збирається: "Давайте щось вирішувати". На мене всі думають, що я годую собак. Я біля дому їх не годую, я ходжу щодня в ліс, несу відро каші і смаколик.
Усі собаки — вакциновані від сказу, але довідок про це нема: волонтерка розповідає, що взяла вакцину у ветеринарів і ввела її тваринам самостійно, бо не могла доставити до клініки стількох тварин.
Тетяна Куденко додає, що чоловік, із яким живуть собаки, нещодавно переніс операцію через обмороження. У разі його смерті тварини можуть піти до селища, вважає волонтерка.
"Люди мені кажуть: "Прилаштуйте". Куди я прилаштую дорослих собак", — каже жителька Солоницівки.
У неділю, 15 лютого, мешканці будинку викликали дільничного та провели збори, на яких домовилися не годувати собак на дитмайданчику, розказує Тетяна Куденко. До поліції щодо отруєння тварин вона не зверталася, додає волонтерка.
Навіщо (звертатися, — ред.)? Я вважаю, що поліція нічим не допоможе. У нас минулого року також було масове отруєння собак, за якими наглядали. В нас ще є невеликий притулок. Дівчата з нього викликали поліцію – доказів нема. Так, акт склали. Це ж усе неможливо довести. Мені не хочеться витрачати свої сили.
"Сусіди хочуть, щоби я все вирішила: це не проблема однієї людини. Це спільна проблема, а не однієї маленької людини, яка за свою власну зарплату намагається щось робити", — каже жителька Солоницівки.
"З приводу отруєнь ніхто не звертався"
Речниця поліції Харківщини Альона Соболевська в коментарі Суспільному повідомила, що звернень до правоохоронців щодо отруєння собак у Солоницівці не було.
Поліцейський офіцер Солоницівської громади Павло Вінничук, який зустрічався із жителями 15 лютого, розказав Суспільному, що збори стосувалися покусів собак.
"Місцеві мешканці зверталися щодо того, що в нас були випадки, коли безпритульні собаки неодноразово нападали на людей. Ми скеровували повідомлення до Солоницівської селищної ради, щоби вжили якихось заходів — за законом ми наразі не маємо чітких дій (у таких випадках, — ред.). Звернення ще на розгляді", — каже Павло Вінничук.
Люди написали звернення про те, що випадки покусів мають систематичний характер і потрібно вживати якихось заходів: робити відлов тварин і направляти до притулку, щоби селищна рада укладала договори. Здогадок, що вони могли потруїти собак, у мене наразі немає: вони навпаки просили провести профілактичні бесіди з деякими місцевими жителями щодо того, щоби вони не підгодовували собак біля підʼїзду.
За його словами, всі звернення щодо собак стосувалися покусів. Ніхто з жителів Солоницівки не писав заяв до поліції через отруєння собак, каже Павло Вінничук, — інформацію про такі випадки поліцейський читав у місцевому Telegram-каналі.
"Ніхто не дзвонив і не приходив"
Голова Солоницівської селищної ради Андрій Литвинов розказав Суспільному, що про отруєння собак не знає: жителі не зверталися до нього щодо таких випадків.
"Не звертався ніхто, і з поліції не приходило ніяких заяв. Іноді, коли якісь випадки були, то люди зверталися, і з поліції до нас приходить (інформація, — ред.): хоч укуси, хоч коли труять. Напряму в селищну раду ніхто не дзвонив і не приходив", — каже Андрій Литвинов.
У нас колись був відлов собак. Машина приїжджала відловлювати, то люди їй під колеса падали — змусили випустити цих собак. Активних зоозахисників тут (у Солоницівці, — ред.) вистачає — якби щось було, то вже б зверталися.
За його словами, селищна рада контактувала щодо собак із харківським Центром поводження з тваринами, але його представники поки не змогли приїхати в Солоницівку через "безпекову ситуацію в громаді".
"Був скоєний злочин — убивство собак"
Президентка Асоціації зоозахисних організацій України Марина Суркова розповіла Суспільному, що у випадках отруєнь собак необхідно звертатися до поліції.
"Якщо до поліції не звертатися, то, звісно, нічого не буде. Треба було хоча б спробувати звернутися — щоби поліція щось зробила, вона повинна отримати заяву, й бажано — заяву відразу. Наприклад, жінка побачила отруєну собаку й на місце викликала "102" — тоді є шанси. Повинна була бути заява від опікунів чи небайдужих мешканців, потім відкривається кримінальне провадження й здійснюються досудові слідчі дії", — розказує Марина Суркова.
Був скоєний злочин — убивство собак. Жорстоке поводження з тваринами, що призвело до загибелі, стаття 299 Кримінального кодексу України, частина третя. Це тяжкий злочин — від пʼяти до восьми років позбавлення волі.
За словами зоозахисниці, всі безпритульні собаки на території громади є комунальною власністю, тому звернутися до правоохоронців мали б представники місцевого самоврядування.
"Всі собаки безпритульні, які бігають по території, — це комунальна власність громади, відповідальність за них несе селищна рада. Якщо мешканці не звернулися щодо отруєнь — селищна рада мала звернутися до поліції. А взагалі вони (працівники місцевого самоврядування, — ред.) мали здійснити превентивні заходи, щоби цього не сталося: стерилізувати собак, якщо в зграї є якийсь вожак — вилучити його, попросити зоозахисників, щоби вони допомогли прилаштувати тварину десь на охорону", — розказує Марина Суркова.
Із її слів, селищна рада повинна також проводити просвітницьку роботу із жителями громади: зокрема, інформувати про штрафи, передбачені за самовигул чи залишення тварин напризволяще.
Існує адміністративна відповідальність — штраф до 8500 гривень за те, що ви зберете своїх цуциків і залишите біля магазину. Якби орган місцевого самоврядування разом із офіцером громади кілька разів оштрафували когось — людям було б неповадно. Вони би подумали: я краще зараз витрачу дві чи три тисячі гривень, стерилізую свою собаку, ніж потім мене на 8500 оштрафують. Але цим не хоче ніхто займатися — простіше сказати: "Який жах, зграя безпритульних собак!"
Звернутися до правоохоронців мали б і ветеринари, які бачили смерть тварини, каже Суркова, адже отруєння безпритульної собаки — такий самий злочин, як і отруєння тварини, яка має господаря.
"Ветеринари хоча би спробували би звернутися. Неважливо, безпритульні чи притульні собаки — у статті 299 написано чорним по білому: жорстоке поводження з тваринами — це знущання з тварин, у тому числі — безпритульних. Ми прописали – "безпритульних", хоча це юридично неправильно, бо туди входять усі тварини. Це ми писали спеціально для поліцейських, які читають чорним по білому", — каже зоозахисниця.
Ветеринари повинні були звернутися з заявою, дати свої висновки про те, що там є ознаки отруєнь, і хай би поліція цим займалася. Згідно зі статтею 4 Закону України про захист тварин від жорстокого поводження, жорстоке поводження з тваринами несумісне з вимогами моралі суспільства.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
