Бразилець "Дадані" три місяці тому доєднався до 13 бригади Національної гвардії "Хартія". До того, як зрозумів, що хоче служити в Україні, він, як і його батько, працював у сфері безпеки у штаті Сан-Паулу. Нині ж бере участь у ліквідації прориву росіян у Куп’янську як штурмовик.
Що "Дадані" розповідає про бої у місті і як планує пов’язати своє життя з Україною — у матеріалі Суспільне Харків.
38-річний колишній поліцейський із Бразилії на позивний "Дадані" три місяці тому вступив до 4-го батальйону РУГ розвідувально-ударна група13-ї бригади НГУ "Хартія". Військовий каже, відчув, що в Україні є потреба в його допомозі, тому переглянув усю інформацію та знайшов контакт із підрозділом, який найкраще відповідав його стилю роботи.
"Моя родина спочатку дуже опиралася моєму рішенню про те, що я їду захищати народ України тут, у війні. Я завжди працював у сфері безпеки, але вирішив, що більше не можу захищати людей там так, як міг. Ось чому я залишив поліцію штату Сан-Паулу та вступив до української армії", — розповів бразилець.
Я дуже ретельно підготувався психологічно, щоб бути тут сьогодні. Так, мотивація допомагати українському народу перемагає всі страхи. Сьогодні моїм найбільшим страхом є те, що коли війна закінчиться, я не зможу приїхати до своєї родини. Це мій єдиний страх — не повернутися до своєї родини.
В Україні "Дадані" у складі штурмової групи звільняє Куп’янськ від росіян. Ця операція, в якій задіяне пошукове-ударне угруповання з бійців "Хартії" та інших підрозділів, триває з осені з минулого року.
"Штурмові групи, якими керували і які координувала бригада "Хартія", були дуже успішними. У місті були точки, де росіяни мали бункери й підрозділи логістики. Але штурмові операції дозволили нейтралізувати солдатів, і ми змогли відбити місто. Сьогодні воно перебуває у скрутному становищі через руйнування, але воно є частиною України", — розказав "Дадані".
Війна там була дуже інтенсивною, з використанням усіх можливих засобів: від артилерії до дронів. То була дуже напружена ситуація. Нам вдалося просунутися до адміністративних та інших головних будівель міста, де ми визначили, хто володіє цією територією. Я брав участь у двох місіях, під час яких ми дісталися до міської ради. Але врешті-решт туди зайшла інша бразильська група, зачистила всю територію, знищила російські цілі й повернула будівлю під контроль України.
Бразилець розповідає, що росіяни, з якими він стикався в Куп’янську, або були розгублені, або зазнали втрат у боях і тому здавалися в полон.
"Ми не рахували ворогів з початку місії — в окопах, лісах або схованих у будиночках, покинутих їхніми командирами, або в будівлях. Найбільша складність у боях полягає в тому, щоб дістатися до цих місць і захопити їх. Російські солдати, безсумнівно, завжди в психологічно пригніченому стані. Їх охоплює страх, і сьогодні вони вже не мають впливу на цю територію, не контролюють її, так само, як і свої підрозділи", — додав військовий.
Окрім участі в штурмах, "Дадані" також допомагає з перекладом між командирами в центрі управління та групами на завданні.
"Сьогодні місії дуже різноманітні, більшість учасників — латиноамериканці: бразильці, колумбійці — та українці. Сьогодні відбувається дуже широкий обмін інформацією. Комунікація та переклад не мають жодних обмежень", — сказав бразилець.
Дадані каже, за час боїв у Куп’янську його група один раз зазнала серйозної атаки з боку росіян — тоді бразилець і троє його побратимів дістали уламкових поранень. Але вони були незначні, всі бійці повернулися живими.
Сьогодні я воюю та захищаю Україну — так, за контрактом, але контракт мені байдужий. Мій намір — залишитися до кінця війни, а після неї привезти сюди свою родину — дружину та дочок. Я не планую звідси їхати.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
