Подружжя Наталії та Олега Маханьових з Куп’янська десять років тому взяли на виховання двох малюків. Через війну вони були змушені покинути рідне місто й оселилися в іншому місці на Куп’янщині. Однак там росіяни вдруге знищили майно родини. Наталія та Олег переїхали до селища поблизу Харкова й взяли на виховання ще п’ятьох дітей.
Чому вирішили створити дитячий будинок сімейного типу та як родина облаштовується на новому місці — у матеріалі Суспільне Харків.
"Випадково відеозйомку у групі побачили, що наш будинок зруйнований"
Наталія та Олег Маханьови до 2023 року проживали у Куп'янську. У 2016 році родина стала прийомною і взяла на виховання двох дітей. Через повномасштабне вторгнення сім'я покинула рідне місто — внаслідок влучання було пошкоджено їхній будинок.
"Ми самі виїжджали, не волонтери (вивозили — ред.). Своєю машиною з двома дітками виїхали в Шевченкове. Нам повідомили, що в Куп’янську спочатку частково був зруйнований будинок. А потім ми, суто випадково, відеозйомку у групі побачили, що наш будинок зруйнований", — розказала Наталія.
Будинок у Шевченковому, де оселилася родина, також зазнав пошкоджень внаслідок атаки РФ, розповідають Маханьови. Росіяни поцілили по гаражу, де зберігалося майно. Зайнялася пожежа, яка знищила майже все, що вдалося вивезти з Куп'янська.
"Пів на третю ночі, «Шахед». Прямо в гараж. Згоріли меблі, речі — все. Пральна машинка. Все, що було. Машина, звичайно. Диван врятували, холодильник. Щоправда, він не працює, треба його відновити", — каже Олег Махньов.
"Дітки одразу нас назвали мамою й татом"
Нині родина облаштовується у селищі Високому під Харковом. Наталія каже, будинок надала у користування громада — у 2025 році подружжя взяло на виховання ще п'ятьох дітей-сиріт.
"Ми самі розуміємо, що залишилися без житла. Як нам це важко. А як нам сказали — дітки залишилися без батьків. Можна сказати, без родини. Ось це нас… Цей поштовх війни дав. Чоловік каже: «Ти подумай. Нам важко. А дітям як важко?»", — каже багатодітна мати.
Андрюша, 16 років. Його рідна сестра Даша, 11 років. Потім йде Влада у нас, 16 років. Сабір, 15 років. Тобто, у нас вже дуже дорослі діти. Двоє двійнят по 7 років, першокласники — Назар і Святослав. І Ярослав, три з половиною. Чотири буде у травні. Це у нас, можна сказати, він — головний у родині. Ми не казали, що: "Я — мама. Мамою називай. Татом називай". Дітки одразу нас назвали мамою й татом.
Нову кімнату у будинку облаштовує прийомна дочка подружжя Влада. Говорить, майже весь час проводить із рідними.
"Це комфорт, це затишок. Мама мене навчила пекти багато всього. Вони мені просто показали, що таке справжня родина. Ми все робимо разом. У мене з’явилася сестра. Я дуже мріяла про сестру", — каже дівчина.
До нового дому забрали з собою й домашніх улюбленців — папуг та собаку Джесю, яких вивозили ще з Куп'янська, розповів Олег Маханьов.
"Члени родини. Як кинеш?" — додав багатодітний батько.
Скільки будинків сімейного типу є у Височанській громаді
У Височанській громаді функціонує дев’ять будинків сімейного типу, із них чотири родини приїхали з прифронтових громад, розповів перший заступник селищного голови Іван Михайличенко.
"Ми знайшли будинок. Їм сподобалося. Спільними зусиллями ми розв'язали всі нагальні питання. У 2025 році ми, мабуть, одні з лідерів в Харківській області з придбання таких осель. Завдяки волонтерам, благодійним організаціям — ми підключали, у нас є меморандум, працюємо в цьому напрямку. Ми допомогли з меблями завдяки благодійній організації, продуктами", — сказав Михайличенко.
За словами першого заступника селищного голови, громада готова знову приймати багатодітні родини, які вимушені тікати від війни. Торік, каже, придбали п’ять будинків для розміщення таких сімей.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
