У Харківській області аграрії завершили понад 80% осінньо-польових робіт — триває одночасно посівна кампанія озимих культур і збирання врожаю. 574 тисячі гектарів землі регіону потребують розмінування та обстеження, що залишається одним з головних викликів для аграріїв.
Чи вистачить сільськогосподарської продукції, чи стане вона дорожчою, розповів Українському Радіо Харкова заступник начальника ОВА Євген Іванов.
"Нині одночасно триває і збір культур, і посівна озимих культур. Наразі посіяно 290 тисяч гектарів озимої пшениці, що становить 82% від прогнозу. Маємо посіяти 356 тисяч гектарів загалом. Це десь на 3-5% більше, ніж минулого року. Ми рухаємось майже згідно з графіком", — говорить Іванов.
Є кліматичні, погодні зміни, умови і фактори, які трохи затримують наших аграріїв, десь на тиждень-півтора відстаємо від графіка.
На 542 тисячах гектарів вже зібраний врожай — це 80% від площі збирання, говорить заступник начальника ХОВА. Каже, намолотили 1880 тисяч тонн із середньою врожайністю в 34 центнери.
"Це ми йдемо по основних культурах — ячмінь, жито, овес, горох, соняшник, соя. Наразі у нас в процесі ключові культури зібрані з 417 тисяч гектарів, намолочено 780 тисяч тонн", — розповідає Іванов.
Потреба не змінюється. Є нішеві культури, такі як просо, гречка або соя. Є велика трійка — це кукурудза, соняшник, пшениця. І там найбільші цифри й по посіву, й по збору маємо.
Осінньо-польові роботи триватимуть до початку листопада, говорить Євген Іванов. Каже, в південних районах їх проводити простіше, а найскладніше — в прифронтових.
"Чим далі від ворога, чим південніше, тим раніше ця історія відбувається. Берестин і Лозова — ці райони попереду, також частина Богодухівського. Важче працювати в Чугуївському, Ізюмському, Харківському районах, бо там відбулася деокупація, є замінування, вони ближче до ворога, ближче до кордону", — говорить посадовець.
Що найбільше вплинуло на врожайність у 2025 році
Найбільш суттєво, за словами Євгена Іванова, на врожайність в регіоні впливає відсутність у підприємств, які потерпають від російських обстрілів, фінансових можливостей для догляду за своїми культурами.
"Це впливає на середню врожайність. І, звісно ж, вона є нижчою. Ми говоримо про ту ж саму кукурудзу — це 34-37 центнерів в середньому зараз. До війни було 60 плюс, різниця відчутна. Те ж саме стосується і пшениці. Падіння є, але я б його в першу чергу пов'язував саме з фінансовою можливістю забезпечити та підтримати культуру", — говорить Іванов.
З 1150 господарств, працюючих до війни, 630 було знищено або пошкоджено. З них частина вже відновила свою діяльність, це більше половини фактично.
Як впливає замінованість на аграрні роботи в регіоні
Станом на жовтень 2025 року, 574 тисячі гектарів землі регіону потребують розмінування та обстеження, розповідає Євген Іванов. Каже, це 30% території області.
"Якщо беремо з початку 2025 року, понад сім тисяч гектарів землі обстежені та розміновані. Фактично 4900 гектарів — це сільськогосподарські землі. Коли у 2023 році розпочинався цей процес, там рахунок йшов на десятки або сотні гектарів, наразі ми вже маємо тисячі. Але все одно це замало, і ми розуміємо, що темпи повинні бути набагато більшими", — розповідає заступник начальника ХОВА.
Близько 100 розрахунків, десятки одиниць техніки розмінування, дрони і всі можливі засоби працюють, але і цього замало, бо дуже велика кількість землі, дуже велика територія. Наша область найбільш замінована в країні із тих, що були деокуповані.
Як держава допомагає аграріям в розмінуванні сільськогосподарських земель
Аграрії Харківщини можуть звернутися за допомогою в розмінуванні до бласного департаменту цивільного захисту та Центру розмінування при ОВА, розповідає Євген Іванов. Каже, заявку на 100% відшкодування можна надіслати поштою або прийти та оформити на місці.
"У цьому центрі наші фахівці працюють з нашими аграріями, допомагають зібрати документи, подати заявку, супроводжують цю історію документально і шукають партнерів для розмінування, для обстеження. Це дієвий механізм", 574 тисячі гектарів землі регіону потребують розмінування та обстеження говорить посадовець.
За його словами, найбільшою перешкодою в отриманні допомоги є черга через брак операторів і машин для розмінування.
"І людей, і машин менше, ніж аграріїв. Це ключове. Тому треба якнайшвидше подаватися, оформити заявки, документи, і бути вже в черзі", — каже Іванов.
Чи вистачить продукції для жителів регіону, та чи зросте ціна на хліб
За словами Євгена Іванова, сільськогосподарської продукції, вирощеної на Харківщині, вистачить і для потреб регіону, і для експорту, але ціна на хліб може зрости.
"Ми наблизилися до двох мільйонів тонн зернових і зернобобових, це дуже велика цифра. Більша частина цього буде експортована. Область потребує в рази менше об'єму, ніж ми виробляємо", — говорить Іванов.
Є три складові: енергетика, безпекова ситуація на фронті та логістика. Вони формують ціну, і, залежно від того, наскільки "легко" ми пройдемо, бо вже нелегка ситуація в країні, наскільки вона буде стабільною і вдалою, від того буде залежати фінальна ціна. Логістика, вартість палива, вартість електропостачання — це ті фактори, які суттєво впливають на формування ціни. Ну головне — це безпека і відсутність, будемо сподіватись, руйнувань наших підприємств.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
